Рішення № 138218488, 15.07.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/901/26

провадження № 2/166/612/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Усенко М.І. звернувся у суд із даним позовом до ОСОБА_1 , який мотивує тим, що 30січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" (далі ТОВ "Стар Файненс Груп") та відповідач уклали договір про надання фінансового кредиту № 64652-01/2025, згідно з умовами якого останній отримав фінансовий кредит у розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

19 червня 2025 року ТОВ "Стар Файненс Груп" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") уклали договір факторингу № 19062025, згідно з яким на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв`язку з чим у нього на дату відступлення права вимоги утворилась заборгованість у розмірі 21720 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн, заборгованості за відсотками 4860 грн, заборгованості за штрафом 10860 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21720 грн та судові витрати, які складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2026 дану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, призначено судовий розгляд на 24 червня 2026 року.

Ухвалою від 24.06.2026 відкладено розгляд справи на 15 липня 2026 року.

Поштові відправлення, надіслані за зареєстрованим місцем проживання відповідача, у яких містились копії ухвали від 28.05.2026, двічі повернуто до суду неврученими через відсутність адресата за вказаною адресою.

За наведених обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачеві вручена ухвала від 28.05.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.

Позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що 30 січня 2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 64652-01/2025 (далі Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора Y191.За умовами Кредитного договору ТОВ "Стар Файненс Груп" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 гривень (п. 1.1 Кредитного договору) строком на 120 днів, з кінцевою датою погашення кредиту 29.05.2025 (п. 1.2 Кредитного договору). За користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн (п. 1.4 Кредитного договору). Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5355-57хх-хххх-5988 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 Кредитного договору). У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплат, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (п. 5.3 Кредитного договору).

ТОВ "Стар Файненс Груп" на виконання умов Кредитного договору 30 січня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листами ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 3426_260217121126 від 17.02.2026 та АТ "Сенс Банк" № 9543-БТ-32.3/2026 від 09.06.2026.

Згідно з наведеним розрахунком заборгованості за Кредитним договором відповідач здійснив лише 1 платіж в рахунок погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у нього станом на 19 червня 2025 року виникла заборгованість перед ТОВ "Стар Файненс Груп" у сумі 21720 грн, з яких тіло кредиту 6000 грн, відсотки за користування кредитом 4860 грн, штраф 10860 грн.

Між ТОВ"ФК "Кредит-Капітал", як фактором, та ТОВ "Стар Файненс Груп", як клієнтом, 19 червня 2025 року укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 ТОВ"ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 21720 грн, з яких сума виданого кредиту 6000 грн, сума заборгованості за відсотками 4860 грн, сума заборгованості за штрафами 10860 грн.

Таким чином, усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань за Кредитним договором, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, отримання останнім кредитних коштів у сумі 6000 грн, відсутність платежів зі сторони відповідача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, правові підстави для нарахування первісним кредитором відсотків протягом погодженого сторонами 120-ти денного строку дії договору в розмірі 6480 грн, з яких відповідачем сплачено в рахунок первісного кредитора 1620 грн, комісії за видачу кредиту в розмірі 600 грн, яка повністю сплачена відповідачем, перехід прав вимоги до позивача за Кредитним договором, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача у користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 10860 грн, з яких: тіло кредиту 6000 грн, відсотки за користування кредитом 4860 грн.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штраф, пеня, проценти за користування кредитними коштами нараховані в порядку ст. 625 ЦК України включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з наведеним первісним кредитором розрахунком заборгованості ним нараховувся штраф у розмірі 10860 грн за прострочення сплати платежів за Кредитним договором після 24 лютого 2022 року.

За наведених обставин, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати штрафу за Кредитним договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1331 грн 20 коп. (10860/21720*2662,40).

Крім того, статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової (юридичної) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет"; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якою керівником АБ "Апологет" є ОСОБА_2 ; акт наданих послуг № 287 від 11.05.2026, відповідно до якого АБ "Апологет" надано послуги з надання правової допомоги на суму 8000 грн; детальний опис наданих послуг до акту № 287 за договором про надання правової (юридичної) допомоги № 0107 від 01.07.2025, з описом послуг наданих АО "Апологет" ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась у спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні, а позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 64652-01/2025 від 30 січня 2025 рокув розмірі 10860 (десять тисяч вісімсот шістдесят) гривень, з яких тіло кредиту 6000 (шість тисяч) гривень, відсотки за користування кредитом 4860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 1331 грн (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун