Ухвала суду № 138218313, 15.07.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/10/26

Провадження №1-кп/155/80/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглядаючи обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030600000399 від 31 грудня 2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Горохів, Луцького району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні одну малолітню особу, з вищою освітою, приватного підприємця, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.332, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

До початку судового засідання від прокурора надійшло клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 .

Клопотання мотивується тим, що відносно ОСОБА_3 існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України переховуватись від суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.ч.1, 2, 3 ст.332, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України, в тому числі які є тяжкими, та у разі визнання його винним у їх вчинення, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев`яти років. Крім того, у обвинуваченого відсутні обставини, які б перешкоджали йому залишити місце проживання з метою затягування судового розгляду та уникнення кримінальної відповідальності, що у сукупності свідчить про можливе невиконання покладених на ОСОБА_3 процесуальних обов`язків та те, що у разі застосування запобіжного заходу, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду;

- існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема, шляхом вмовляння, підкупу чи примушуючи їх давати неправдиві показання з метою уникнення кримінальної відповідальності або зміни кримінально-правової кваліфікації інкримінованих йому кримінальних правопорушень;

- існують ризики, передбачені п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений, не будучи певною мірою обмеженим у своїх правах, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не з`являтись в судове засідання у зв`язку з поганими погодними умовами, відлучатись з місця проживання та неможливістю вчасно повернутись у зв`язку з поломкою транспортного засобу, тощо.

Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, що на думку прокурора дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть.

Прокурор подане ним клопотання підтримав, просив його задовольнити, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали частково, не заперечували щодо продовження вказаного запобіжного заходу, однак просили пом`якшити покладені обов`язки, а саме, заборонити залишати місце проживання в нічну пору доби.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1, 2 ст.311 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

На думку суду, ризик переховуватися від суду, прокурором обґрунтовано належним чином, оскільки обвинувачений розуміючи, що вчинив тяжкий злочин може відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення здійснити дії для уникнення відповідальності.

Також, обґрунтована позиція сторони обвинувачення, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки в цьому кримінальному провадженні судом недопитані усі свідки, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Разом з тим, в судовому засіданні не знайшло підтвердження існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що відмова в застосуванні чи застосування більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі розгляду кримінального провадження не зможе забезпечити уникнення ризиків переховування та впливу на свідків, а також виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього законом процесуальних обов`язків, а тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого, в тому числі і те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, суд приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків у зазначеному кримінальному провадженні.

Разом з тим, враховуючи тривалість судового розгляду, допит судом частини заявлених стороною обвинувачення свідків, суд вважає за можливе пом`якшити встановлені щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, які були на нього покладені ухвалою суду від 18 травня 2026 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 331, 376, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 15 вересня 2026 року включно.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- заборонити залишати місце свого проживання АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин без дозволу суду;

- прибувати на виклики суду;

- заборонити залишати територію Луцького району Волинської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_1