Ухвала суду № 138218059, 14.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3130/24

Провадження № 1-в/727/52/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за поданням Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення, -

встановив:

15.05.2026 року представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням про встановлення способу та порядку виконання рішення посилаючись на те, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №77714957 з примусового виконання виконавчого листа №727/3130/24 від 26.08.2024 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці про конфіскацію всього особистого майна, яке належить ОСОБА_4 в дохід держави.

В ході виконавчих дій встановлено, що боржнику належить на праві власності нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, в даній квартирі зареєстрована та проживає неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем направлено запит до Органу опіки та піклування щодо надання дозволу на реалізацію вказаного майна. Рішенням Органу опіки від 18.03.2026 року у наданні дозволу відмовлено у зв`язку з ризиком порушення житлових прав дитини.

А тому просила встановити спосіб і порядок виконання виконавчого листа №727/3130/24 від 26.08.2024 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці, в частині конфіскації майна, а саме визначити, чи можлива реалізація вказаного майна без дозволу Органу опіки та піклування, або визначити інший порядок виконання рішення, який би врахував права неповнолітньої дитини.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити вимоги подання.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу в його відсутності, вимоги подання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився.

Представник ОСОБА_7 ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, надала суду заперечення на подання, в яких просила відмовити в задоволенні подання.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні регулюється нормами розділу VІІІ Кримінального процесуального кодексу України.

Положеннями статті 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з статтею 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.06.2024 року, який ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 20.08.2024 року залишено без змін, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ст.436, ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України і призначено їй покарання за ч.2 ст.110 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст.436 КК України у вигляді двох років позбавлення волі; за ч.2 ст.436-2 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.3 ст.436-2 КК України у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно ОСОБА_4 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №77714957 з примусового виконання виконавчого листа №727/3130/24 від 26.08.2024 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці про конфіскацію всього особистого майна, яке належить ОСОБА_4 в дохід держави. Постановою від 17.04.2025 року відкрито виконавче провадження.

Відповідно до відомостей з реєстру нерухомого майна, ОСОБА_4 належить на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Постановою головного державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.09.2025 року накладено арешт на вищезазначену квартиру.

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 2 ст.6 СК України передбачено, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Надання дозволу на примусову реалізацію квартири є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом та порушує її права та інтереси, що є недопустимим.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно з абзацом 7 п.3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У п.28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

У відповідності до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем направлено запит до Органу опіки та піклування щодо надання дозволу на реалізацію спірної квартири.

Відповідно до відповіді Служби у справах дітей Чернівецької міської ради №1/882 від 20.03.2026 року, питання щодо надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 заслухано на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради 18.03.2026 року, на якому прийнято рішення відмовити у наданні такої згоди.

Згідно з інформаційною довідкою №485568843 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ОСОБА_7 не зареєстровано жодного нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки №485616903 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ОСОБА_9 не зареєстровано жодного нерухомого майна.

Як встановлено судом, жоден із батьків неповнолітнього ОСОБА_9 не має у власності чи користуванні іншого житла, а тому реалізація спірної квартири призведе до фактичного виселення із житла неповнолітнього без гарантування збереження права дитини на житло.

Таким чином, суд вважає, що подання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.47 Конституції України, ст.6 СК України, ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: