Рішення № 138217924, 15.07.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1836/26

Провадження 2/718/800/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судових засідань Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Андроник Б.В. із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У позовній заяві (нова редакція) ОСОБА_1 просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 34 584 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців у розмірі 80 228 гривень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він працював на посаді оператора автозаправних станцій 2 розряду АЗС30 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» Після звільнення ОСОБА_1 (за наказом № 21/к від 27.01.2025 року) останньому не було виплачено заробітну плату з листопада 2024 року по січень 2025 року, що станом на день звільнення становить - 34 584 грн.

20.02.2025 року Позивач звернувся до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо невиплати заробітної плати, яким було за результатами перевірки складено акт, керівнику виданий припис на усунення виявлених порушень. Однак, жодних виплат Позивач так і не отримав.

Також ОСОБА_1 зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, але з урахуванням положень ст.117 КЗпП не більше як за шість місяців, тобто з 27.01.2025 року до 27.07.2025 року у розмірі 80 228 гривень.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Ухвалою суду від 17.06.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, представник позивача Андроник Б.В. долучив лист, в якому просив долучити до матеріалів справи позовну заяву від 16.06.2026 в новій редакції та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу відносно ОСОБА_1 станом на 16.06.2026.

Відповідач, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечив, будь-яких клопотань суду не подав.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.12.2022 прийнятий на роботу до ТОВ «НК БАРЕЛЬ» на посаду оператора заправних станцій 2 розряду, АЗС № 35, а 27.01.2025 звільнений з посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці № 19 та № 20.

В ході проведеного позапланового заходу державного контролю ТзОВ «НК БАРЕЛЬ» на підставі бухгалтерських документів Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці встановлено, серед іншого, що ОСОБА_1 за період з листопада 2024 року по січень 2025 року не виплачена заробітна плата та розрахункові кошти при звільненні, що є порушенням ст.116 КЗпП України, а саме: станом на 27 лютого 2025 року наявна заборгованість із виплати заробітної плати 34584,00 грн, в тому числі за листопад 2024 року 10856,00 грн, за грудень 2024 року 8087,00 грн, за січень 2025 року 15641,00 грн (в тому числі компенсація за 28 кал/днів невикористаної щорічної відпустки 8778,77 грн), що підтверджується листом Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 06.03.2025 №ПЗ/1/110-ЗВ-25.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідач суду не надав.

Також 21.05.2026 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці було надано відповідь на адвокатський запит представника позивача, з якої вбачається, що за зверненнями працівників ТОВ «НК «БАРЕЛЬ», у тому числі ОСОБА_1 , проведено перевірку додержання вимог законодавства про оплату праці.

За результатами зазначеної перевірки встановлено наявність заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками, зокрема перед ОСОБА_1 у розмірі 34 584 грн станом на 27.02.2025. За наслідками перевірки складено акт від 27.02.2025 № ПЗ/ЧВ/1934/0061 та видано припис від 27.02.2025 про усунення виявлених порушень із визначенням строку надання інформації про його виконання до 27.05.2025.

Як убачається з відповіді Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, станом на 27.05.2026 інформація про виконання роботодавцем вимог зазначеного припису до Управління не надходила.

З метою перевірки виконання вимог припису 24.07.2025 було видано наказ та направлення на проведення позапланового заходу державного контролю. Інспектором праці роботодавцю вручено вимогу про надання необхідних документів, однак остання виконана не була. У зв`язку з ненаданням документів складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПЗ/ЧВ/8193/024394/НД від 31.07.2025, а до роботодавця застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 24 000 грн.

Відповідно до наданої Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці інформації, відомості про погашення ТОВ «НК «БАРЕЛЬ» заборгованості із заробітної плати перед ОСОБА_1 відсутні, що свідчить про невиконання роботодавцем обов`язку щодо своєчасної та повної виплати належних працівникові коштів.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 16.06.2026 в позивача посадовий оклад становив за два останні місяці перед звільненням - 13 485,72 грн. за листопад 2024 року та 14 345,45 грн. за грудень 2024 року

Відповідно до статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно зі ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 25 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів і не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП (постанова Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14).

Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, але з урахуванням положень ст.117 КЗпП не більше як за шість місяців, тобто з 27.01.2025 року до 27.07.2025 року.

Відповідно до ч. 3 п.2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100 Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за два відпрацьовані місяці перед звільненням (листопад-грудень 2024 року) становила: 647 грн. (13 485+14 345 = 27 830 грн. : 43 роб. дні у листопаді-грудні 2024 року = 647 грн.).

За період невиплати відповідачем позивачу належних йому сум за період з 27.01.2025 року до 27.07.2025 року число робочих днів становить 124.

Загальний розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні за шість місяців (з 27.01.2025 року до 27.07.2025 року) складає: 124 робочих дні х 647 грн. = 80 228 грн., які слід стягнути на користь Позивача.

Долученими до позовної заяви доказами підтверджено, що позивач перебував у трудових відносинах із ТОВ «НК БАРЕЛЬ», а також наявність заборгованості відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати у розмірі 34 584 грн.

Станом на день ухвалення рішення 14.07.2026 матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували проведення відповідачем повного розрахунку з позивачем при звільненні, а також погашення заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до статей 116, 117 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення провести з працівником повний розрахунок, а у разі невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у встановлений законом строк несе відповідальність, передбачену законом.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання обов`язку щодо проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні, а наявними у справі доказами підтверджено існування заборгованості із заробітної плати та відсутність її погашення, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «НК БАРЕЛЬ» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у межах заявлених позовних вимог. У зв`язку з наведеним позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі, на підставі п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» тому судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Враховуючи, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплачується.

Як вбачається із квитанції ПН 215600426655 від 11.02.2026 року, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Отже, відповідно до положень ст.141 ЦПК України та з урахуванням задоволення позову вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 34 584 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців у розмірі 80 228 (вісімдесят тисяч двісті двадцять вісім гривень) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ» у дохід держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду про присудження виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП відсутній, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 03 вересня 1996 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НК БАРЕЛЬ», код ЄДРПОУ 44641157, місцезнаходження: м.Київ, вул. Філатова Академіка, 1/22, офіс 32

Суддя Василь Скорейко