Ухвала суду № 138217343, 14.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4639/26

Провадження № 2-о/638/178/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чугуївський відділ ДРАЦС Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: те що в актовому записі про народження № 191 від 11 травня 1979 року, складеному Чугуївським відділом ДРАЦ на ім`я ОСОБА_2 , прізвище дитини та прізвище батьків вказано невірно як « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_5 »; зобов`язати Чугуївський відділ ДРАЦ внести зміни до актового запису про народження, № 191 від 11 травня 1979 року та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян виправивши прізвище батьків ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) та їх дитини ( ОСОБА_2 ) з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

В обґрунтування вимог зазначено, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При реєстрації народження свого сина ІНФОРМАЦІЯ_2 в книзі реєстрації актів про народження за № 191 Чугуївським відділом ДРАЦ (на той час бюро ЗАГС) було допущено технічну помилку у написанні прізвища. Зокрема, в актовому записі про народження №191 від 10.05.1979 року прізвище сина та батьків вказано як « ОСОБА_4 », тоді як прізвище заявника як батька, а також прізвище його дружини та всіх предків по чоловічій лінії « ОСОБА_5 ». Син заявника отримав паспорт громадянина України на правильне прізвище ОСОБА_5 , що відповідає паспортним даним батьків. Проте первинний документ (актовий запис про народження) містить помилку в одну літеру («о» замість «а»). Всі юридичні документи родини підтверджують родове прізвище через літеру «а». Написання через літеру «о» є випадковою помилкою реєстратора, яка виникла через фонетичну подібність звуків у 1979 році. Помилка є технічною та виникла під час ручного заповнення документа посадовою особою бюро ЗАГС. Заявник двічі звертався до Чугуївського відділу ДРАЦ (19.02.2026 р., 25.02.2026 р.) із заявами про внесення змін до актового запису. Йому було відмовлено у виправлені помилки. Відповіддю відділу ДРАЦ підтверджено сам факт, що в актовому записі про народження прізвище дитини та батьків значиться « ОСОБА_4 ». ( Копії відповіді від 19.02.2026, 25.02.2026 в додатках). «На Вашу заяву від 25.02.2026 року, в архівному фонді Чугуївського відділу міститься актовий запис про народження №191 від 10.05.1979 року складений відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Прізвище дитини та батьків значиться « ОСОБА_4 »».Встановлення факту правильного написання прізвища є життєво необхідним для заявника у зв`язку з перебуванням у Німеччині під тимчасовим захистом. Наявність розбіжності в одну літеру в документах ДРАЦ унеможливлює юридичне підтвердження нашого споріднення перед іноземними органами (для питань страхування, спадкування, оформлення сімейних документів). Наявність помилки в Реєстрі Чугуївського ДРАЦ створює правову колізію: за паспортом син та його батьки є « ОСОБА_5 », а за архівним актовим записом « ОСОБА_4 », що фактично робить його іншою особою в електронних реєстрах держави.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник у судове засідання не з`явився, просив заяву розглянути за його відсутністю та задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду заяву про слухання справи за їх відсутністю, заяву підтримали.

Заінтересована особа Чугуївський відділ ДРАЦС Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Частиною першою, другою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, статті 315 ЦПК України та роз`яснень, викладених у пункті 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 466/1150/18 (провадження № 14-59цс19) вказано, що «окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін виник публічно-правовий спір стосовно оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження особи, та вважає, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18, зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Зі змісту заявлених ОСОБА_1 вимог убачається, що він просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: те що в актовому записі про народження № 191 від 11 травня 1979 року, складеному Чугуївським відділом ДРАЦ на ім`я ОСОБА_2 , прізвище дитини та прізвище батьків вказано невірно як « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_5 »; зобов`язати Чугуївський відділ ДРАЦ внести зміни до актового запису про народження, № 191 від 11 травня 1979 року та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян виправивши прізвище батьків ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) та їх дитини ( ОСОБА_2 ) з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Заявник не позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити даний факт. Отже, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення. При цьому чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження цього факту, його встановлення не пов`язуєтьcя з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, судом встановлено, що замість ОСОБА_2 , заяву подано його батьком ОСОБА_1 без підтвердження обставин неможливості ОСОБА_2 подати заяву як до суду так і до органу ДРАЦС.

Також із наданих відповідей Чугуївського відділу ДРАЦС Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що фактично відмови у виправленні помилки в актовому записі про народження не було. Заявнику роз`яснено необхідність особистої подачі повнолітнім ОСОБА_2 заяви про внесення таких виправлень в актовий запис про його народження. У разі знаходження його за межами України, таку заяву можна подати через консульські установи особисто.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

Наведені обставини беззаперечно свідчать, що у справі існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, а тому заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 294, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чугуївський відділ ДРАЦС Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: