Ухвала суду № 138217234, 15.07.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1895/26

Провадження № 2/401/1819/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. м. Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою судді від 17 червня 2026 року заява залишена без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

17 червня 2026 року, копію ухвали суду направлено на поштову адресу позивача, яка ним зазначена у поданій позовній заяві, як адреса проживання.

13 липня 2026 року, до суду повернувся поштовий конверт, з відміткою про неможливість вручення поштової кореспонденції "Адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (753/12496/18) (провадження № 61-4961св19) Верховний Суд зробив висновок, що відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11 (провадження No 61-6596ск20).

Повідомлень про зміну місця перебування, місця знаходження від позивача до суду не надходило.

Крім того, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Враховуючи викладене, судом, виконано вимоги законодавства, щодо обов`язку повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху та надання розумного строку для усунення недоліків, а позивач у свою чергу, станом на 15 липня 2026 року, недоліки вказані в ухвалі суду від 17 червня 2026 року не усунув, жодного разу не поцікавився, про хід розгляду позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві разом з доданими документами.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - вважати не поданою та повернути позивачу разом з доданими документами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України - повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів в з дня отримання копії ухвали.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова