Ухвала суду № 138217028, 10.07.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 403/303/25

провадження № 2/388/287/2026

УХВАЛА

10 липня 2026 рокуДолинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Івочки Л.П.,

представників Глазкова А.С., Тертичної В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА» про визнання договору оренди землі укладеним,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА» про визнання договору оренди землі укладеним.

Позивач у судове засідання, що призначалось на 13:00 годину 27 березня 2026 року не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, про що свідчать довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача, а також поштове повідомлення про вручення судової повістки (R 06705 6196797). Однак, позивач надіслав до суду заяву від 27 березня 2026 року, згідно з якою просить відкласти судове засідання цього дня на іншу дату та час, при цьому зазначаючи, що у разі відсутності підстав для відкладення судового засідання, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання, що призначалось на 14:15 годину 10 липня 2026 року позивач повторно не з`явився, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, повідомлявся про місце та час розгляду справи належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет. Однак, позивач надіслав до суду заяву від 10 липня 2026 року про залишення цього позову без розгляду. У цій заяві просить поновити йому процесуальний строк для подання заяви про залишення позову без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дійшов до висновку про залишення позову без розгляду з таких підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З матеріалів цієї справи слідує, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2025 року у цій цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 14:15 годину 5 грудня 2025 року цю цивільну справу.

27 березня 2026 року у судовому засіданні суд розпочав розгляд цієї справи по суті.

Отже, оскільки заява позивача про залишення позову без розгляду від 10 липня 2026 року подана після початку розгляду цієї справи по суті, відповідно відсутні підстави для залишення цього позову без розгляду.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За статтями 122, 123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вищезазначене, а також зміст положень ЦПК України, можливо стверджувати, що для подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду не встановлено будь-якого строку. Таку заяву позивач може подати на будь-якій стадії судового процесу після відкриття провадження у справі. Про це свідчить той факт, що таку заяву позивач подав у цій справі під час розгляду справи по суті й у суду відсутні підстави для залишення цієї заяви без розгляду через втрату права на її подання у зв`язку з пропущенням строку.

Наслідком подання заяви про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті є залишення цієї заяви без задоволення, оскільки у такому разі відсутні підстави, визначені у п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду. Право подати заяву про залишення позову без розгляду не тотожне обов`язку суду залишити позов без розгляду за наявності підстав, передбачених у п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Отже, оскільки позивач не пропустив строк для подання заяви про залишення цього позову без розгляду, відповідно відсутні підстави для поновлення цього строку.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За змістом ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Учасники справи зобов`язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Судом установлено, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2025 року закрито підготовче судове засідання у цій справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання, що призначалось на 13:00 годину 27 березня 2026 року не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, про що свідчать довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача, а також поштове повідомлення про вручення судової повістки (R 06705 6196797). Однак, позивач надіслав до суду заяву від 27 березня 2026 року, згідно з якою просить відкласти судове засідання цього дня на іншу дату та час, при цьому зазначаючи, що у разі відсутності підстав для відкладення судового засідання, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.

Аналізуючи зміст та характер цієї заяви можливо стверджувати про таке. Подана позивачем заява від 27 березня 2026 року стосувалася судового засідання, що мало відбутися цього ж дня о 13:00 годині, тобто саме цього судового засідання, а не наступного за ним чи всього судового процесу, про що свідчить її зміст та характер. Тобто вимоги про розгляд справи без його участі у разі відсутності підстав для відкладення судового засідання та підтримання позовних вимог, позивач заявив саме щодо цього судового засідання, а не наступного судового засідання чи справи в цілому, про що знову ж таки свідчить зміст та характер цієї заяви.

У судове засідання, що призначалось на 14:15 годину 10 липня 2026 року позивач повторно не з`явився, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, повідомлявся про місце та час розгляду справи належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет.

Отже, позивач будучи повідомленим про місце та час розгляду цієї цивільної справи належним чином, повторно не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Системний аналіз п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 ЦПК України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд може залишити позовну заяву без розгляду.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року (справа № 910/15226/19), від 10 лютого 2021 року (справа № 916/365/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, позивач після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Окремо необхідно зазначити, що представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що відповідач у цій справі не поніс витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні також не надав будь-яких документів, що свідчать про понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, а також не заявляв про розподіл у майбутньому таких витрат.

Тобто відсутні підстави для вирішення питання про судові витрати відповідача на правничу допомогу у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 131, 141, 142, 223, 257, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА» про визнання договору оренди землі укладеним.

Залишити без задоволення вимогу ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання заяви про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 15 липня 2026 року.

Суддя Д.М. Баранський