Рішення № 138216948, 15.07.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1086/26

15 липня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Клекот Л.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 24.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1579-6581.

Зазначає, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Посилається на ст. 639 ЦК України, ст. 12 ЗУ України «Про електронну комерцію».

Зокрема вказує, що ОСОБА_2 було надано одноразовий ідентифікатор А3582, для підписання Кредитного договору № 1579-6581 від 24.07.2025, на підтвердження його ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

При цьому без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на Веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 день; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; стандартна % ставка 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); знижена % ставка 1,00% в день.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Вважає, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору.

В подальшому відповідач порушив умови кредитного договору і не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 становить 16867,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 9217,00 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2000,00 грн, заборгованість за комісією 650,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в сумі 16867,00 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, шляхом надіслання судового виклику в електронному вигляді на електронну адресу, та у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026, головуючим по справі визначено суддю Міськевич О.Я.

З повідомлення відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС від 29.04.2026 за Вх. № Еп-1030, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 29.04.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Станом на день ухвалення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 24.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» № 1579-6581, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит, а позивальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі в сумі, в строки і на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів, при цьому базовий період (тобто період, коли настає обов`язок сплати відсотків за користуванням кредитом) складає 21 день; стандартна % ставка 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); знижена % ставка 1,00% в день; комісія за видачу кредиту 15.00% від суми виданого кредиту; кінцевий термін повернення кредиту 23.07.2026. Реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 3858.50%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає 21746,17 грн, та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та проценти за користування Кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає 0.918%. У розд. 13 договору «Реквізити Сторін» містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 (П.І.Б., РНОКПП, документ, що засвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, контактні дані, тощо), а також номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (а.с. 13-23).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача ОСОБА_1 на веб-сайті в мережі Інтернет (creditkasa.com.ua), та підписання кредитного договору здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором (A3582). Також умовами кредитного договору встановлено та погоджено сторонами Графік платежів (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача), в розмір яких входять сума кредиту, процентів та комісії. Графік платежів також підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3582 (а.с. 32-зворот, 33).

На підтвердження надання інформації споживачу до укладення договору про споживчий кредит позивач долучив до матеріалів позову Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», підписані відповідачем ОСОБА_1 24.07.2025 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А3582 (а.с. 24-32), та Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит для продукту «MiniKasa»), підписаніий відповідачем ОСОБА_1 24.07.2025 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А4627 (а.с. 34-85), якими ОСОБА_1 підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови та порядок отримання кредиту, строків кредитування, тощо.

Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 17.03.2026 № 192327-1645344051-17032026, та довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту, видача коштів за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 здійснювалась 24.07.2025 о 10.14 за допомогою системи EasyPay, платіж № 1645344051, шляхом перерахування коштів на платіжку картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , вказану нею у договорі (а.с. 86-87).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 02.03.2026 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 в розмірі 16867,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 9217,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2000,00 грн; заборгованість за комісією 650,00 грн. Також з даного розрахунку вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем було сплачено кошти в сумі 1900,00 грн, які були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом, комісії та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України (а.с. 88-91).

05.03.2026 за вих. № 1579-6581 позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості за договором № 1579-6581 від 24.07.2025, яка станом на 02.03.2026 становить 16867,00 грн (5000,00 грн за основною заборгованістю, 9217,00 грн за процентами, 2000,00 грн за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 650,00 грн по комісії), протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги (а.с. 92). Станом на час подання позовної заяви вказана вимога відповідачем не виконана.

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо укладення кредитного договору та видачі коштів за договором.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч 2. ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію»).

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21).

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредитором не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Як встановлено судом, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 24.07.2025 був укладений кредитний договір № 1579-6581, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 5000,00 грн у вигляді встановленої кредитної лінії. Умови користування (строки повернення, проценти за користування, комісія за видачу кредиту, загальний розмір кредиту, тощо) визначені крединим договором та доведені до відома сторін, що підтверджується їх підписами у договорі.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет (creditkasa.com.ua), та підписання кредитного договору здійснено електронним підписом одноразовими ідентифікаторами ( НОМЕР_3 , A4627) відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав в повному обсязі, та надав відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн, встановленому кредитним договором, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, зазначеному ним у договорі, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 17.03.2026 № 192327-1645344051-17032026, та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту.

Відповідач належним чином оплату за кредитним договором не здійснював, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак останній не довів суду, що у нього немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 1579-6581 від 24.07.2025 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 станом на 02.03.2026 становить 16867,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 9217,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 2000,00 грн; заборгованість за комісією 650,00 грн. Також з даного розрахунку вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем було сплачено кошти в сумі 1900,00 грн, які були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом (1300,00 грн), комісії (100,00 грн) та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України (500,00 грн).

Доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 5000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом суд зазначає, що за змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також суд враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, та від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 24.07.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 1579-6581, згідно умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 365 днів, з кінцевим терміном повернення до 23.07.2026. Стандартна % ставка 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше), знижена % ставка 1.00% в день.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, договір між сторонами укладено 24.07.2025, із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитом позивачем нараховано період з 24.07.2025 по 01.03.2026, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором, та за процентними ставками 1,0% та 0,74%, тобто у розмірі, встановленому законом.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 9217,00 грн (з урахуванням сплачених відповідачем відсотків в сумі 1300,00 грн), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо законності включення до умов договору обов`язку позичальника сплатити комісію суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

У розділі кредитного договору «6.Права та обов`язки Кредитодавця та Позичальника» передбачено право позичальника на отримання інформації за договором, плата за одержання такої інформації ні в умовах кредитного договору, ні в паспорті споживчого кредиту, ні в графіку платежів не передбачена.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19.10.2019 (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19.10.2019 визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20.09.2019, що набрав чинності 19.10.2019, і положення якого зберігають свою чинність на день розгляду справи, пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19.10.2019 визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Кредитний договір № 1579-6581 від 24.07.2025 передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту, що становить 750,00 грн. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, умови кредитування, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови.

У зв`язку з наведеним, суд погоджується з розміром нарахованої позивачем комісії в сумі 650,00 грн (з урахуванням сплаченої відповідачем комісії в сумі 100,00 грн), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1579-6581 від 24.07.2025 визначено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500% процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, проценти на підставі ст. 625 ЦК України нараховано за відсотковою ставкою 2% в день від суми тіла кредиту з 14.08.2025 по 07.09.2025 (в сумі 2500,00 грн). За цей період (з 24.07.2025 по 19.01.2026) позивачем також нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 1% в день від суми тіла кредиту.

Суд зазначає, що встановлені ст. 625 ЦК України проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Таким чином, позивачем безпідставно нараховано проценти відповідно до положень ст. 625 ЦК України за період з 14.08.2025 по 07.09.2025 в розмірі 2500,00 грн, оскільки в цей період позивачем нараховано проценти за користування кредитом.

Крім того, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий діє по даний час.

Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами річних в розмірі 2500,00 грн, нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України.

При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем було сплачено кошти в сумі 1900,00 грн, які були спрямовані на погашення відсотків за користування кредитом (1300,00 грн), комісії (100,00 грн) та процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України (500,00 грн). Оскільки нараховані позивачем проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2500,00 грн підлягали списанню кредитодавцем, сплачені відповідачем кошти в сумі 500,00 грн, спрямовані кредитодавцем на погашення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, підлягають відрахуванню від суми заборгованості.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1579-6581 від 24.07.2025 в сумі 14367,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 8717,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (9217-500); 650,00 грн сума заборгованості по комісії. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн, задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 25699 від 15.04.2026 (а.с. 10).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 14367,00 грн, що становить 85,18% від ціни позову (16867,00 грн), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2267,83 грн (2662,40 грн/100*85,18%).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 в розмірі 14367,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 8717,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 650,00 грн сума заборгованості по комісії.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за нарахованованими процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн, та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 500,00 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2267,83 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 4, 14, 205, 207, 525, 526, 530, 611, 625, 638, 1046-1050, 1054, 1056-1, п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 3, 10-12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 5-7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407 заборгованість за кредитним договором № 1579-6581 від 24.07.2025 в розмірі 14367 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч триста шістдесят сім гривень), з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту); 8717,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 650,00 грн сума заборгованості по комісії.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за нарахованими процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 2000,00 грн, та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 500,00 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407 2267 грн 83 коп. (дві тисячі двісті шістдесят сім гривень вісімдесят три копійки) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складеня безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бул. Л.Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Міськевич О.Я.