Ухвала суду № 138216931, 15.07.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1610/26

Провадження № 1-кп/347/321/26

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

"15" липня 2026 р. м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області:

головуючої - судді: ОСОБА_1 ,

секретаря: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3

адвоката: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Косів Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000331 від 17.12.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В с т а н о в и в:

29.06.2026 року до Косівського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000331 від 17.12.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 , що брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та підтримав подане письмове клопотання про обрання щодо обвинуваченого в справі ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки раніше обраний строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується

Обвинувачений, ОСОБА_5 що брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції та його захисник, адвокат ОСОБА_4 просили визначити запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту та не заперечили проти призначення справи до судового розгляду .

Заслухавши думку прокурора, а також вислухавши думку обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 суд приходить до наступного висновку:

Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Косівському районному суду Івано-Франківської області.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені ч.ч.2, 3 ст.315 КПК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Крім цього, суд, вважає підставним і таким, що підлягає до задоволення клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 26.06.2026 року застосувано відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою строком шістдесят днів, з моменту фактичного затримання - з 06:40 години 26.06.2026 року до 06:40 години 24.08.2026 року включно у зв`язку з чим виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно вимог ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

З огляду на вищевказане положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, враховуючи обгрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Так усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, передбачений за вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, обвинувачений усвідомлює, що санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, у зв`язку із чим у будь який час може покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення; п. З - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі анкетні даних осіб; п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні ніби то форс мажорні чи поважні обставини, а також може симулювати хворобу; п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема ухилення від проходження військової служби, або продовжити вчинення протиправних дій.

Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього не є достатнім за для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого який усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, застосування вказаного запобіжного заходу не узгоджується із обов`язком військовослужбовця, який не перебуває під вартою, виконувати обов`язки з військової служби.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, до обвинуваченого враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому при ухваленні вироку, наслідки злочину, дані про особу обвинуваченого, доведення процесуальним прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яким не достатньо застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки перебуваючи на волі обвинувачений може ухилятися від суду, та продовжувати вчиняти і інші кримінальні правопорушення, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є неможливим та лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

А тому суд приходить до висновку про підставність та доведеність клопотання процесуального керівника - прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на стадії судового розгляду справи виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

При цьому, строк тримання під вартою ОСОБА_5 слід визначити в межах 60 діб.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Виходячи зі змісту ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, у даному випадку об`єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув`язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості, суд доходить висновку, що в даному випадку об`єктивним є визначення застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень) .

При цьому, з метою досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу обвинуваченого на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, визначених КПК України.

Такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків передбачених КПК України та не буде непомірним для нього.

Керуючись ст.ст.314-316, 131-132, 176, 177, 182, 183, 196, 199, 205, 315, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за № 42024182490000331 від 17.12.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України у відкритому судовому засіданні на 10 год. 23.07.2026 року

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 обвинуваченому за ч.5 ст.407 КК України у вигляді тримання під вартою задоволити.

Обрати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченому за ч.5 ст.407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» терміном на 60 діб, зі строком дії ухвали до 06 год 40 хв 12.09.2026 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 у межах 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Косівського районного суду Івано-Франківської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355259002000002265) у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. призначення платежу: застава по кримінальному провадженню № 42024182490000331 від 17.12.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 12.09.2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або місця служби; утриматися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання процесуальному керівнику - прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06,40 год 12.09.2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок: одержувач ТУДСА України в Івано-Франківській області, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Івано-Франківської установи виконання покарань №12.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального керівника прокурора Косівської окружної прокуратури та головуючу суддю Косівського районного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику, прокурору, та направити начальнику ДУ Івано-Франківська установа виконання покарань №12 для відома та виконання.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. В решті ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1