Ухвала суду № 138216468, 14.07.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/779/22

1-кп/180/26/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 12022041330000118 від 06.04.2022, за яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Борисівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , вважається таким, що не має судимостей в силу ст.89 КК України,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.125, ч.4 ст.186, ч.4 ст.185 КК України, за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Марганецького міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12022041330000118 від 06.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.125, ч.4 ст.186, ч.4 ст.185 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 подав клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.162, ч.2 ст.125 КК України у зв`язку зі спливом строків давності на підставі ст.49 КК України, а також просив закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у зв`язку з декриміналізацією статті, оскільки сума заподіяної потерпілій шкоди становить 349,30 грн.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника і також просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162, ч.2 ст.125 та ч.4 ст.185 КК України.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника, погоджуючись з тим, що строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162, ч.2 ст.125 КК України спливли, та у зв`язку з декриміналізацією ч.4 ст.185 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до такого.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 06.04.2022 приблизно о 03 годині 20 хвилин, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього раптово виник умисел на проникнення до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_7 та який належить їй на праві власності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення недоторканності житла, а саме на незаконне проникнення до житла, 06.04.2022 приблизно о 03 годині 25 хвилин ОСОБА_4 прийшов до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та без дозволу ОСОБА_7 , за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканності житла, діючи усмисно незаконно, протиправно, вторгся через незачинену хвіртку на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , підійшов до дерев`яних вхідних дверей приміщення літньої кухні, в якій проживає ОСОБА_7 разом зі своєю донькою, після чого, долаючи перешкоди у вигляді дерев`яних дверей, які були зачинені на щеколду, шляхом вчинення фізичних дій відчинив її, таким чином отримавши доступ до середини приміщення, тобто незаконно проник до житла особи, чим грубо порушив ст.30 Конституції України, ігноруючи законні вимоги користувача житла ОСОБА_7 про припинення протиправної поведінки і залишення території її домоволодіння.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, незаконне проникнення до житла особи.

Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 06.04.2022 приблизно о 03 годині 25 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , спричинив ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 88-Е від 23.05.2022 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку: синця в правій параорбітальній області, синця лівої параорбітальної області, синця лівої скроневої області голови, які в своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб.

Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 06.04.2022 близько 03 години 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкала його сусідка потерпіла ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що регламентовано Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який набрав чинності 24.02.2022, розуміючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, викрав, взявши до рук, жіночій шкіряний гаманець «Halleerry», належний ОСОБА_7 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1269/22 від 25.05.2022 становить 349,30 грн., після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст.2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.

Так, згідно з ч.1 ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкцією ч.1 ст.162 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Санкцією ч.2 ст.125 КК України (у редакції, чинній на час скоєння кримінального правопорушення 06.04.2022 року) передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.162 та ч.2 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України є кримінальними проступками, і санкції за їх вчинення передбачають покарання у виді обмеження волі.

Згідно матеріалів кримінального провадження, події кримінальних правопорушень за ч.1 ст.162 та ч.2 ст.125 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , мали місце 06.04.2022.

Тобто строк давності за даними проступками сплив 06.04.2025 року.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2, ч.3 ст.49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Частиною 2 ст.49 КК України встановлено, що перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено передбачених ч.ч.2, 3 ст.49 КК України обставин для зупинення або переривання строків давності: обвинувачений не ухилявся від досудового слідства та суду, і не вчиняв нових злочинів.

Згідно зі ст.ст.284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 вказано, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Отже, враховуючи положення п.2 ч.1 ст.49 КК України, за відсутності обставин для зупинення або переривання строків давності, а також з огляду на те, що обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності, суд вбачає підстави для такого звільнення та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.162 та ч.2 ст.125 КК України.

Крім того, Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності.

Таким чином, внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Податкова соціальна пільга на 2022 рік встановлена на рівні 1240,50 грн.

Отже, для цілей адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації правопорушень в 2022 році застосовується сума 2481 грн. (1240,50 х 2).

Вартість майна ОСОБА_7 , у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_4 , становить 349,30 грн. Сума матеріальної шкоди доведена висновком судової товарознавчої експертизи № 1269/22 від 25.05.2022 року. При цьому сторони кримінального провадження не оспорюють встановлену експертним шляхом вартість викраденого обвинуваченим майна.

Згідно з п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст.284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якою в ч.3 визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу».

З огляду на викладене вище, з урахуванням думки обвинуваченого, який не заперечував проти закриття кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України, суд приходить до висновку про можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з декриміналізацією інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 288, 315-316, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.162 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12022041330000118 від 06.04.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 та ч.2 ст.125 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12022041330000118 від 06.04.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.

Витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

Речові докази:

жіночій шкіряний гаманець «Halleerry», чорного кольору, картку для виплат ПриватБанку № НОМЕР_1 , передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 , - залишити останній за належністю.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1