Ухвала суду № 138216310, 15.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1333/26

Провадження № 1-кс/202/5257/2026

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025040000000232 від 12.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.

Відповідно до клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000000232 від 12.03.2025 року, в рамках якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Тому прокурор, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт на 1/3 частку нерухомого майна, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження вказаним вище майном, а також заборонити пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати вказане майно. Заборонити вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, на 1/3 частку нерухомого майна, квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Розглянути клопотання без участі представників або власників майна.

Слідчий, прокурор в судове засідання не з`явились. В матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання без участі сторони обвинувачення.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000000232 від 12.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.

16 червня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Санкцією інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з номером інформаційної довідки № 485410768 від 10.07.2026 року, за підозрюваною ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 54,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 813840512124.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на те, що санкції інкримінованого підозрюваній ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя доходить висновку, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на майно підозрюваної, що належить їй на праві приватної власності, шляхом заборони права відчуження та розпорядження, оскільки існує достатньо підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Саме такий спосіб накладення арешту на майно, забезпечить потреби досудового розслідування, виправдовує ступінь втручання у права підозрюваної та не матиме негативних наслідків як для самої підозрюваної, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження та розпорядження майном, не позбавляє права на користування ним.

Слідчий суддя не вбачає необхідності заборони користування нерухомим майном, оскільки таке обмеження права власності не відповідає розумності, співрозмірності та не є пропорційним завданням кримінального провадження, однак вважає необхідним заборонити вчинення дій щодо пошкодження, псування, знищення та перетворювання майна.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт, шляхом заборони права відчуження та розпорядження на частку квартири, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025040000000232 від 12.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження, на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 813840512124, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, заборонити пошкоджувати, псувати, знищувати, перетворювати майно, а також вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищезазначеного об`єкта нерухомого майна.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1