Рішення № 138216254, 15.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1784/25

провадження №2/176/831/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнов К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7560 грн та судових витрат у розмірі 2422,4 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1

04.02.2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №176330 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1500 грн.; дата надання кредиту: 04.02.2021 року; строк кредиту: 21 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка 2% в день або 730 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7560 грн, яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн.; - прострочена заборгованість за процентами в розмірі 6060,00 грн.

Згідно п.2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п.2.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч.7 кредитного договору).

На підтвердження виконання Товариством п.2.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025 року, відповідно до якої 04.02.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.

Умовами п.6.1 Договору визначено, що цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

На виконання вимог ч.4 ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування» п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором № 176330 від 04.02.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №176330 від 04.02.2021 року в сумі 7560 грн. та 2422,40 грн. судового збору.

Заочним рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2025 року позов ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором №176330 від 04.02.2021 року в розмірі 7560 (сім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які складаються з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 1500 грн; простроченої заборгованості за процентами 6060 грн.Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,4 грн та 10500 грн витрати на правову допомогу.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 січня 2026 року заочне рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2025 року по цивільній справі №176/1784/25 за позовом ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було скасовано, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Павленка В.В. на адресу суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві зазначив, що відповідач категорично не погоджується із вимогами, викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та відповідно такими, що не підлягають задоволенню, що обґрунтовується наступним.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 176330 від 04.02.2021 року в розмірі 7 560 грн., які складаються з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 1 500 грн; простроченої заборгованості за процентами - 6 060 грн., також судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. та 10500 грн. - витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача звертає увагу суду, що на підтвердження виконання Товариством п.2.4 Кредитного договору, позивач надав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025 року, відповідно до якої 04.02.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1 500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. Однак, представник відповідача стверджує, що реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 не належать та не належали ОСОБА_1 .

Також представник відповідача зазначає, що 04.02.2021 року відповідач ОСОБА_1 перебував за кордоном, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті, та користувався лише польським номером телефону, а саме НОМЕР_2 .

Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком який не належить та не належав ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» надано не було, а тому представник відповідача вважає, що немає можливості належним чином перевірити видачу позивачем відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення останнім грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.

Крім того, представник відповідача вважає, що з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил - відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Договором було ознайомлено відповідача.

Також, представник відповідача вважає, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним банківським документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним розрахунковим документом. До того ж розрахунок боргу складено представником позивача, який ініціював цей позов.

Таким чином, на думку представника відповідача за відсутності інших доказів, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ».

Від позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що відзив вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач зазначає, що згідно з матеріалами справи, між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису відповідача. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час укладення договору.

Відповідач, діючи добровільно та усвідомлено, без жодного зовнішнього тиску чи примусу, скористався доступом до мережі Інтернет та перейшов на офіційний веб-сайт Первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрав бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього ним було надано персональні дані, зокрема реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти. У процесі укладення правочину Відповідач пройшов передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку.

У конкретному випадку Відповідач здійснив усі передбачені дії отримав одноразовий ідентифікатор, надісланий на номер мобільного телефону, введений ним під час оформлення заявки, ввів його у відповідне поле інформаційної системи та підтвердив акцепт натисканням кнопки «ТАК». Ці дії зафіксовані в електронній системі Первісного кредитора та відображені у матеріалах справи як належний доказ укладення електронного договору.

Позивач зазначає, що вищевказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Тобто, для укладання кредитного договору, відповідачем вчинено ряд дій без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Позивач вважає, що обставини укладення вказаного договору відповідач не спростував належними та допустимими доказами.Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору.Вказаний договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є таким, що відповідає волевиявленню сторін.

Позивач звертає увагу, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, на думку позивача, доводи відповідача щодо неукладеності кредитного договору є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, що підтверджують факт укладення договору в електронній формі відповідно до вимог законодавства.

Щодо підтвердження перерахування кредитних коштів позивач зазначає, що верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WavForPav. Ipay, Platon.

Позивач звертає увагу суду, що ні первісний кредитор, ні позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею.

Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Однак, позивач звертає увагу суду, що відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких.

Позивач зазначає, що на виконання пункту 1.4. Договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера ТОВ «Профітгід», яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації.Зазначені обставини підтверджуються листом ТОВ «Профітгід» з якого вбачається, що 04.02.2021 о 17:22:07 було проведено транзакцію на суму 1500,00 грн, маска картки НОМЕР_1 .

За таких обставин, позивач вважає, що Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку ( НОМЕР_1 ), реквізити якої були надані самим позичальником.

Окрім цього, на думку позивача, посилання Відповідача, з яких можна зробити висновок про начебто обов`язок позивача надати суду виписку з особового рахунку клієнта, є помилковими. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, регулює питання бухгалтерського обліку виключно в банках України. Оскільки первісний кредитор та Позивач не єбанківськими установами, дія зазначеного Положення на них непоширюється, а отже - формування виписок по особових рахунках клієнтів у їхній діяльності не передбачено.

Щодо нарахування відсотків та пролонгації кредитного договору, позивач зазначає, що

відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 21 днів, тобто до 24.02.2021 року. Строк дії договору 21 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п.1.3. за цим Договором, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована

Відповідно п.2.3. за цим Договором, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Таким чином, позивач стверджує, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №176330, який підписаний відповідачем шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (п.6.7 Договору) (а.с.29-31).

Відповідно до п.п.1.1-1.2 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні в розмірі 1500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 21 днів, тобто до 24.02.2021 року.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки фіксована (п.1.3 Договору).

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було відправлено його на номер мобільного телефону 04.02.2021 року, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Займер» (а.с.14 зворот).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №176330, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7560 грн, яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 1500,00 грн.; - прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 6060,00 грн (а.с.13 зворот).

Згідно п.1.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

На виконання вимог п.1.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (п.7 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до 6.2 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків.

На підтвердження виконання Товариством п.1.4 Кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Профітгід», відповідно до якої 04.02.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.27).

28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.18-21).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.14).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Займер» вбачається, що за Договором №176330 від 04.02.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість 7560 грн, яка складається з 1500 грн основного боргу та 6060 грн відсотків (а.с.113-118).

Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором № 176330 від 04.02.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання (а.с.13).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено вимоги статей 1049,1054 ЦК України, у зв`язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Займер» Договору про надання фінансового кредиту №176330 від 04.02.2021 року (а.с.29-31).

У вищезазначеному договорі зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.30-31).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Отже, Договір №176330 від 04.02.2021 року між позивачем та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Крім цього, у вищевказаному Договорі про надання фінансового кредиту наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом, пеня та порядок повернення кредиту.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору. Станом на момент розгляду справи кредитний договір недійсним не визнавався.

Щодо доводів відповідача про ненадання банком первинних фінансових документів на підтвердження факту видачі кредиту, то такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід» щодо перерахування кредитних коштів в сумі 1500 грн. за договором № 176330, у якому зазначено номер банківської картки для перерахування кредитних коштів, який збігається з номером, вказаним у кредитному договорі.

Також, суд вважає, що боржник, маючи доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, мав можливість в якості доказу надати суду довідку з банку про неналежність йому вищезгаданої картки, або виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження чи не надходження коштів від кредитора на виконання умов укладеного договору, його розміру, а також на підтвердження виконання своїх зобов`язань за даним договором та внесення коштів на погашення заборгованості.

Заперечуючи проти отримання кредиту, відповідач не надав суду доказів, які б спростували факт видачі та користування кредитними коштами.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Займер» виконало свої обов`язки за Договором про надання споживчого кредиту № 176330 від 04.02.2021 року, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в сумі 7560 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 6060 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

24 червня 2025 року від позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла заява про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10500 грн.

Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги від 29.12.2023 року, який укладений між адвокатом Пархомчуком С.В. та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»; додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; акт про отримання правової допомоги від 09.06.2025 року, відповідно до якого адвокат Пархомчук С.В. надав ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» види послуг на загальну суму 10500 грн; платіжну інструкцію №39409 від 09.06.2025 року про оплату на користь ОСОБА_2 10500 грн; рахунок від 09.06.2025 року про оплату правничої допомоги (а.с.15-17, 47, 51, 52).

Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, відшкодування понесених ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.

Крім того, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265,273,354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7) заборгованість за Кредитним договором №176330 від 04.02.2021 року в розмірі 7560 (сім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які складаються з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 1500 грн; простроченої заборгованості за процентами 6060 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7), судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 10500 гривень - витрати на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ