Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 183/279/26
№ 1-кп/183/29/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025042350001365 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, проживаючого без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
в с т а н о в и в :
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність застосування обвинуваченомуОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що під час судового розгляду встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області неодноразово не з`являвся, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, судові виклики ігнорував, крім того, зазначив, що обвинувачений самовільно залишив військову частину 03.02.2026 року.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що його підзахисний не переховувався від суду, є військовослужбовцем, командування не завжди дозволяє бути відсутнім у військовій частині, для розгляду кримінального провадження, крім того обвинувачений має постійне місце мешкання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що він обізнаний про те, що відносно нього є кримінальне провадження, але командування його не відпускало, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.
Обвинувальний акт було скеровано до суду 14.01.2026 року.
Підготовче судове засідання призначено на 19.01.2026 року.
З 19.01.2026 року обвинувачений жодного разу в судові засідання, призначені на 19.01.2026 року, 25.02.2026 року, 31.03.2026 року, 05.05.2026 року, 23.06.2026 року, 26.06.2026 року, 06.07.2026 року, не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою суду від 23.06.2026 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук та надано дозвіл на його затримання з метою його приводу до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом, з тим, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, а тому суд приходить до переконання, що наразі наявний ризик переховування обвинуваченого від органів прокуратури та суду.
За таких обставин, суд погоджується з думкою прокурора про те, що на даний час наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, а також поведінку обвинуваченого, яка виразилася у свідомому ухиленні від суду.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту, зокрема на те, що обвинувачений має постійне місце проживання та проходив військову службу, водночас звертає увагу на наступне.
За адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачений проживає без реєстрації, правовстановлюючих документів на вказане житлове приміщення не має. Як зазначив обвинувачений в судовому засіданні, це житло належало його батькам, а він наразі не оформив право спадщини. Однак, будь-яких доказів на підтвердження цих обставин суду надано не було.
Щодо послання захисника на ту обставину, що неявки обвинуваченого до суду пов`язані з його перебуванням на військовій службі, то суд вважає їх неспроможними, оскільки, як повідомив прокурор, і не заперечував сам обвинувачений, в лютому 2026 року він самовільно залишив військову частину, після чого перебував за місцем свого проживання.
Виходячи з вищевикладеного, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який було проаналізовано вище, суд вважає, що розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 07 вересня 2026 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Визначити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які можуть бути внесені обвинуваченим або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному суддею розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному суддею розмірі, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти наступні обов`язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місяця роботи;
3) прибувати за кожною вимогою до суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де перебуватиме обвинувачений.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи, де перебуватиме обвинувачений, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурорів,якими здійснюється процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та суд.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год. 40 хв. 14 липня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138214934, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/279/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: