Ухвала суду № 138214917, 10.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 265/1811/19

Номер провадження6/205/244/26

Справа № 265/1811/19

Провадження № 6/205/244/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник ТОВ «Капіталресурс» Шафігіна В.Р. звернулася до суду із вищевказаною заявою.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 01.07.2019 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. На примусовому виконанні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі перебувало виконавче провадження № 59963788 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості. 28.10.2019 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку із відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.

Враховуючи викладене, представник заявника просить замінити сторону виконавчого провадження у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 265/1811/19.

25.06.2026 року суддею було зроблено запит Маріупольської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника.

07.07.2026 року до суду надійшла відповідь Маріупольської міської ради.

Представник заявника у судове засідання не з`явилася, в прохальній частині заяви просила суд розглянути справу без її участі.

Інші учасники судового розгляду до судового засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

В силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.07.2019 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором кредиту № б/н від 10.01.2017 у загальній сумі 13 914,01 грн., а також витрати з оплати судового збору у розмірі 973, 56 грн. У задоволенні решти вимог було відмовлено.

На примусовому виконанні Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі перебувало виконавче провадження № 59963788 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості.

28.10.2019 року державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .

Як вбачається із Витягу з реєстру боржників, АТ КБ «ПриватБанк» відступає ТОВ «Капіталресурс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 .

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, відкритиі виконавчі провадження щодо стягнення боргу із боржника ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа відсутні.

Щодо вимоги про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ст. 8 Закону № 606-XIV, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Дослідивши надані представником заявника докази, суд зазначає, що процесуальним правонаступником АТ КБ «Приватбанк» у наведених вище матеріальних правовідносинах наразі є ТОВ «Капіталресурс».

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень норм матеріального та процесуального права, враховуючи, що заявник є правонаступником стягувача і набув право вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором, заборгованість за яким стягнена судовим рішенням на підставі якого видано виконавчий лист, суд дійшов висновку про те, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Положення ст. 124 Конституції України передбачають, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Отже, виконання судового рішення - це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до діючого законодавства, дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.06.2023 року у справі № 607/13804/13, провадження № 61-13317св22.

При цьому, положеннями пп. 4 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Суд встановив, що строк пред`явлення виконавчого листа № 265/1811/19 до виконання не сплив, судове рішення на підставі якого було видано вказаний виконавчий лист законної сили не втратило, виконавчий лист на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби не перебуває.

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (рішення від 15.10.2009, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), (GC), № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачене першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу №1 (рішення у справі Войтенка, п. 53).

Надаючи оцінку доводам представника заявника щодо втрати виконавчого листа, суд виходить з того, що за недоведеністю протилежного та за відсутності розумного сумніву у достовірності такого твердження, беручи до уваги повернення виконавчого листа стягувачу, втрата оригіналу виконавчого листа у справі 265/1811/19 є підтвердженою.

З огляду на зазначене, враховуючи, що оригінал виконавчого листа № 265/1811/19 було втрачено, строк його пред`явлення до виконання не сплинув, рішення, на підставі якого виконавчий документ було видано, не було виконано, суд дійшов висновку, що заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, за наслідками розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа суд вбачає наявність правових підстав для її задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514-515 ЦК України, ст.ст. 247, 263-265, 433, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження у виконавчому листі, виданому Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області по цивільній справі № 265/1811/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А).

Видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 265/1811/19, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області, про стягнення із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570) заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, якому повний текст ухвали не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Федотова В.М.

.