Рішення № 138214233, 14.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 Справа №607/5441/26 Провадження №2/607/3893/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі позивач, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.01.2019 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4-019-850-2-19-Г, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Відповідач зобов`язався повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 06.06.2024.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Однак, Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії за користування Кредитом Відповідач виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернула кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість у загальному розмір 31 043,38 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 7 687,59 грн; заборгованості за відсотками 4 992,51 грн; заборгованості за комісією 18 363,28 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019. Окрім цього, 27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено Договір № 1/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019.

Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов та стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 у розмірі 31 043,38 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 11 200 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ»не з`явився, подав заяву у якій просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернуті на адресу суду із відміткою пошти про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавала.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, 28.01.2019 між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4-019-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) (далі Договір), який підписаний відповідачем власноручним підписом.

Відповідно до розділів 1, 2 Договору, Кредитодацець надає кредитні кошти у розмірі 11 210,76 грн на умовах визначених Договором, строком з 28.01.2019 по 27.01.2022 включно, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,15 % від суми кредиту, яка сплачується щомісячно.

Кредит надається на споживчі цілі, шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою.

Цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК».

Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується: Для обліку Кредиту відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Для обліку нарахованих процентів за Кредитом відкрити рахунок № НОМЕР_2 .

Позичальник зобов`язується повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 16.00 годин 27.01.2022. Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п.п. 3.2.1, 3.2.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору повернення Кредиту та сплата процентів з користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими Договором. (Ануїтетними платежами в розумінні цього пункту є рівні щомісячні платежі, що підлягають до сплати Позичальником та направляються на погашення суми Кредиту і процентів за користування ним і розраховуються таким чином, що в кінці строку дії цього Договору за умови виконання зобов`язання Позичальником заборгованість його повністю погашається).

Нарахування процентів за користування Кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360») (п. 4.3. Кредитного договору).

Підписуючи Кредитний договір відповідач ОСОБА_1 погодилась та підтвердила, що цей договір з усіма додатками та Правила являють у сукупності для сторін один єдиний договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті договору, чи додатках до нього, так i у Правилах (п. 5.4 Договору)

Також, своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що з Правилами, які розміщені на офіційному сайті кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях кредитодавця, а також умовами договору, ознайомлений i згідний; укладання цього договору відповідає його інтересам, внутрішній волі та волевиявленню, а також підтверджує відсутність будь-якої умови чи обставини, які б позичальник вважав незрозумілими, обтяжливими для нього та такими, що порушують та позбавляють його прав, які він звичайно мав до укладання цього договору; один оригінал цього договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані, з реальною річнoю процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення договору, а також графіком платежів у письмовій формі ознайомлений; до підписання договору ознайомлений з інформацією, передбаченою ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 27.01.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Додатком № 1 до кредитного договору №4-019-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 28.01.2019 є Графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який відповідачем ОСОБА_1 підписано власноруним підписом.

Даним документом доведено до відома відповідача інформацію про дату видачі кредиту 28.01.2019, дата повернення кредиту 27.01.2022, процентну ставку за кредитом 15% річних, про загальну вартість кредиту 27 110 грн, реальну річну процентну ставку 124,754%, суму кредиту 11 210,76 грн, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 13 066,18 грн, проценти за користування кредитом 2 833,94 грн.

Також, 28.01.2019 ОСОБА_1 власноручно підписала паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою», в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші істотні умови кредитування, які є аналогічними тим, що узгоджені сторонами у Кредитному договорі №4-019-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) від 28.01.2019.

АТ «МЕГАБАНК» 28.01.2019 надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 210,76 грн готівкою, що підтверджується заявою на видачу готівки АТ «МЕГАБАНК» від 28.01.2019.

Згідно з довідкою розрахунку заборгованості АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019, у відповідача ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 наявна заборгованість у загальному розмірі 31 043,38 грн, з яких: 7 687,59 грн заборгованість за основним боргом; 4 992,51 грн заборгованість за процентами; 18 363,28 грн заборгованість за комісіями.

Відповідно до протоколу електронного аукціону GFD001-UA-20240618-01260 через оператора ТОВ «УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» 09.07.2024 було проведено аукціон щодо лоту № GL1N426240 зі складом: права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 20054 одиниць. Власник активів (майна) (найменування банку): АТ «МЕГАБАНК», переможець аукціону: ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» (Банк) та ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги згідно умов якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Заборгованість за Основними договорами, вказаними у Додатку №2 до цього Договору, погашена в повному обсязі до укладення цього Договору, та відповідно права вимоги за такими договорами не відступаються у зв`язку з їх припиненням.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перерахувало АТ «МЕГАБАНК» кошти у розмірі 23 425 777 грн 00 коп. з призначенням платежу: оплата за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40916672, протокол GFD001-UA 20240618-01260 від 09.07.2024, ціна продажу 23 425 777 грн. 00 коп., без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 на загальну суму 31 043,38 грн.

27.12.2024 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги згідно умов якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з платіжними інструкціями кредитового переказу коштів № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025 та № 1822 від 22.09.2025, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перерахувало кошти у розмірі 8 030 000,00 грн, 9 200 000,00 грн та 5 500 000,00 грн відповідно як оплата договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 про відступлення права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами, без ПДВ.

Згідно з Витягом з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право грошової вимоги відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 на загальну суму 31 043,38 грн.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019, у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 відповідно до Договору № GL1N426240 відступлення права вимоги від 03.09.2024 та Договору № 1/12 відступлення права вимоги від 27.12.2024.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що АТ «МЕГАБАНК» правонаступником якого є ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 210,76 грн.

Факт користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема виписках з рахунків ОСОБА_1 відкритих у АТ «МЕГАБАНК» за період з 28.01.2019 по 02.12.2022 та за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, з яких вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та частково погашала наявну заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання та у встановлений Договором строк кредитні кошти банку не повернула, унаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 31 043,38 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7 687,59 грн; заборгованості за процентами 4 992,51 грн; заборгованості за комісією за обслуговування 18 363,28 грн, що вбачається із розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією за обслуговування, суд зазначає наступне.

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «…у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Так, пунктом 2.8 Кредитного договору №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 встановлено, що комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно становить 3,15% від суми кредиту без уточнення найменування конкретної послуги та систематичності її надання. Також, кредитний договір та паспорт споживчого кредиту не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісійна винагорода.

Таким чином вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації ,що суперечить вимогам частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Крім того, матеріали справи не містять доказів факту надання послуг, передбачених п. 2.8 Кредитного договору №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019, зокрема послуг, що стосуються обслуговування кредитної заборгованості. Також, відсутні докази того, що споживач вимагав інформацію, передбачену статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», частіше одного разу на місяць.

Враховуючи те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення п. 2.8 Кредитного договору №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 укладеного між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним, а тому у задоволені позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 18 363,28 грн слід відмовити.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Окрім цього, з виписки з рахунків № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 за період з 28.01.2019 по 02.12.2022 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснювала платежі на погашення заборгованості, в тому числі і комісії у загальному розмірі 4 943,96 грн.

Разом з тим, оскільки положення Кредитного договору №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 щодо сплати комісії за обслуговування кредиту є нікчемним з моменту укладення договору, суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 4 943,96 грн, які були сплачені відповідачем та зараховані банком на сплату комісії, слід зарахувати на сплату загальної заборгованості за кредитом, зокрема, на сплату процентів.

Таким чином, розмір заборгованості за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 7 736,14 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7 687,59 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 48,55 грн (4 992,51-4 943,96=48,55).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась та доказів на спростування доводів позивача не надала.

На підставі викладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що майнові права позивача підлягають захисту, шляхом часткового задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованості за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 у розмірі 7 736,14 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

01.07.2025 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «АЛЬЯНС ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги № 1/07, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного Договору правничу допомогу, у відповідності до завдання Клієнта, а Клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та сплатити Винагороду.

Згідно з Реєстром боржників від 01.12.2025 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та АО «АЛЬЯНС ДЛС» уклали цей Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 про таке: клієнт передав, а адвокат отримав в роботу реєстр прав вимог щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019.

Актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12076197 від 05.01.2026 сторони підтверджують те, що адвокат надав послуги проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складення, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 загальною вартістю 11 200 грн.

Таким чином позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 11 200 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахування наведеного та вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задоволено частково, на переконання суду з відповідача в користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 791,09 грн, що пропорційно відповідає задоволеній частині позовних вимог (7 736,14 / 31 043,38 * 11 200 = 2 791,09 грн).

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 663,48 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (7 736,14 / 31 043,38 *2662,40 = 348,97).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ»заборгованість за Кредитним договором №4-019-850-2-19-Г від 28.01.2019 у розмірі 7 736 (сім тисяч сімсот тридцять шість) гривень 14 (чотирнадцять) копійок, з яких: 7 687,59 гривень заборгованість за тілом кредиту; 48,55 гривень заборгованість за процентами.

В задоволенні решти вимог,відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 663 (шістсот шістдесят три) гривні 48 (сорок вісім) копійок судового збору та 2 791 (дві тисячі сімсот дев`яносто одна) гривня 09 (дев`ять) копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості проучасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ: 40932411, адреса місце знаходження: провул. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації проживання:АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 14.07.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець