Ухвала суду № 138214177, 13.07.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/673/25

Провадження №1-кп/601/72/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кременці клопотання прокурора про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025216010000020 від 10.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого судового розгляду.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.03.2026, у зв`язку з неявкою в судові засідання обвинуваченої ОСОБА_5 , провадження у вказаній справі зупинено та оголошено останню у розшук.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 10.07.2026 надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_5

13.07.2026 на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області надійшло повідомлення від Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що встановлено місце перебування та затримано обвинувачену ОСОБА_5 ..

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.07.2026 відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216010000020 від 10.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України, призначено справу до розгляду.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначивши, що обвинувачена переховувалася від суду, не виправдала обов`язків покладених на неї.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на сімейні обставини, просила застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинувачену та її захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадження, спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, обвинувачена ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, а тому обвинувачена, для якої настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Обвинувачена раніше судима, не працююча, має постійне місце проживання, ухилялася від явки до суду та була оголошена в розшук, а тому наявність у обвинуваченої місця проживання, не може виключити ризику її ухилення, тобто існує реальна загроза, що остання може переховуватись від суду, може вчинити інші злочини.

З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченої, яка раніше судима, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, серед яких ризик переховування від суду є реальним, оскільки ОСОБА_5 переховувалася від суду тривалий час, була оголошена в розшук, суд приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченою своїх обов`язків.

Наведені в судовому засіданні захисником доводи на захист обвинуваченої ОСОБА_5 , в тому числі і щодо наявності у неї постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо обвинуваченої менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки суду про існування ризиків, які зазначені в клопотанні прокурора. З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, задоволенню не підлягають.

Окрім того, у суду відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_5 під вартою.

Отже, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченої, ризиків передбачених статтею 177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 176, 177, 178, 182, 183, 193,194, 196 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали суду становить по 07.09.2026 включно.

Одночасно, для забезпечення виконання обов`язків ОСОБА_5 , визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №601/673/25, згідно ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.07.2026.

Роз`яснити, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07.09.2026 включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 14 липня 2026 року о 12 годині 00 хвилин.

Головуючий