Ухвала суду № 138214029, 13.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3983/21

Провадження № 4-с/450/8/26

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні скарги

13 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про забезпечення скарги у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, стягувач ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

у провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває справа за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, стягувач ОСОБА_2 , в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у виконавчому провадженні № 79547841; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у виконавчому провадженні № 79547841; скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 25.11.2025 року; скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 03.06.2026 року; зняти арешт, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 25.11.2025 року у виконавчому провадженні № 79547841, з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 2624410100:01:013:0037; земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:005:1187; зобов`язати приватного виконавця внести відповідні відомості до державних реєстрів щодо припинення арешту майна.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.07.2026 року постановлено в задоволенні заяви про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича відмовити; прийняти скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, стягувач ОСОБА_2 , щодо вчинення виконавчих дій до розгляду; розгляд призначено на 27 липня 2026 року на 11:30 годину.

Разом з тим, при подачі скарги, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення скарги, в якій просить суд вжити заходів забезпечення скарги шляхом зупинення будь-яких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 79547841 щодо: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 4623686400:01:005:1187; земельної ділянки кадастровий номер 2624410100:01:013:0037.

Свої вимоги мотивує тим, що у межах виконавчого провадження № 79547841 приватним виконавцем розпочато процедуру оцінки арештованого майна, що свідчить про загрозу його подальшої реалізації. У разі продажу майна до вирішення скарги по суті захист його прав стане неможливим або суттєво ускладненим. З огляду на явну неспівмірність вартості арештованого майна сумі боргу, а також наявність спору щодо законності дій виконавця, вважає, що існують підстави для забезпечення скарг.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Проаналізувавши вимоги скаржника, суд приходить до висновку, що в задоволенні таких слід відмовити з таких підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд звертає увагу скаржника на те, що у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження? у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, заявлені боржником ОСОБА_1 заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій приватного виконавця, оскільки такі заходи застосовуються під час розгляду справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, суд приходить до висновку, що не має правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення скарги, використовуючи інститут цивільного процесуального права - забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 259, 260, 447 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення скарги у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, стягувач ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. І. Мельничук