Рішення № 138213915, 14.07.2026, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/1631/26

Справа № 510/91/26

14 липня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, посилаючись на те, що 26 травня 2025 року о 06 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , маючий умисел, спрямований на незаконний вилов риби, перебуваючи на березі о. Дервент поблизу с. Новосільське Ізмаїльського району Одеської області, не маючи дозволу на право здійснення любительського і спортивного рибальства, у порушенні вимог Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, з використанням дерев`яного човна «плоскодонка», здійснював лов риби забороненими знаряддями рибного лову однією лісковою сіткою.

В результаті незаконних дій обвинуваченим було виловлено рибу: 11 од. карася, 3 од. сазана, 5 од. щукі та 4 од. ліня, чим завдано істотну шкоду державі на загальну суму 52241 (п`ятдесят дві тисячі двісті сорок одна) грн., що підтверджується довідкою розрахунком завданих збитків від 06 червня 2025 року.

Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 02 липня 2025 року (справа № 510/1322/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

08 серпня 2025 року Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) направлено пропозицію до відповідача ОСОБА_1 щодо добровільного відшкодування шкоди в розмірі 52 241 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що в добровільному порядку розмір спричиненої шкоди ОСОБА_1 не відшкодовано, представник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» звернувся із позовом до суду.

Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Русанжик В.П. до судового засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) Гродська А.В. до судового засідання не з`явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив у встановлений судом строк не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Дійсно як встановлено судом, 26 травня 2025 року о 06 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , маючий умисел, спрямований на незаконний вилов риби, перебуваючи на березі о. Дервент поблизу с. Новосільське Ізмаїльського району Одеської області, не маючи дозволу на право здійснення любительського і спортивного рибальства, у порушенні вимог Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, з використанням дерев`яного човна «плоскодонка», здійснював лов риби забороненими знаряддями рибного лову однією лісковою сіткою.

В результаті незаконних дій обвинуваченим було виловлено рибу: 11 од. карася, 3 од. сазана, 5 од. щукі та 4 од. ліня, чим завдано істотну шкоду державі на загальну суму 52241 (п`ятдесят дві тисячі двісті сорок одна) грн., що підтверджується довідкою розрахунком завданих збитків від 06 червня 2025 року.

Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 02 липня 2025 року (справа № 510/1322/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Водночас, розмір шкоди заподіяної ОСОБА_1 залишається не відшкодованим.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Преамбулою до ЗУ «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Згідно приписів ст. 10 до ЗУ «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, що регламентовано ч. 1 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ч. 4 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі, що визначено ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Аналогічна норма закріплена у ч. 2 ст. 10 та ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 26 травня 2025 року о 06 годині 00 хвилин маючий умисел, спрямований на незаконний вилов риби, перебуваючи на березі о. Дервент поблизу с. Новосільське Ізмаїльського району Одеської області, не маючи дозволу на право здійснення любительського і спортивного рибальства, у порушенні вимог Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року, з використанням дерев`яного човна «плоскодонка», здійснював лов риби забороненими знаряддями рибного лову однією лісковою сіткою.

В результаті незаконних дій обвинуваченим було виловлено рибу: 11 од. карася, 3 од. сазана, 5 од. щукі та 4 од. ліня, чим завдано істотну шкоду державі на загальну суму 52241 (п`ятдесят дві тисячі двісті сорок одна) грн., що підтверджується довідкою розрахунком завданих збитків від 06 червня 2025 року.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

У добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги доведені належними доказами, а тому заподіяну шкоду в розмірі 52 241 грн. необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ренійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 56, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 52 241 (п`ятдесят дві тисячі двісті сорок одна) грн. на р/р UA488999980333199331000015706 фонду охорони навколишнього природного середовища Ренійської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, отримувач ГУК в Од. обл./м. Рені/24062100, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова