Ухвала суду № 138213484, 15.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6186/26

1-кс/308/3860/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024070000000483 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 погоджене заступником начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024070000000483 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в межах міжнародної спільної слідчої групи, сформованої на підставі угоди про створення спільної слідчої групи «Операція «LEO», укладеної між Україною, Словацькою Республікою та Чеською Республікою 11.11.2025 встановлено, що громадяни України у 2024 році створили на території України організоване злочинне угрупування до якого входять більше 5 осіб з числа громадян України, які попередньо зорганізувались для вчинення на території України, Словацької Республіки, Чеської Республіки та інших країн Європейського Союзу тяжких і особливо тяжких злочинів пов`язаних з незаконним виготовленням, перевезенням, пересиланням, зберіганням та збутом психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів у великих та особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено, що громадяни України, які перебувають на території Чеської Республіки та Словацької Республіки, отримують психотропні речовини, прекурсори та їх аналоги з інших країн Європейського Союзу та надалі переправляють такі заборонені речовини на територію України з метою подальшого збуту.

В свою чергу, як встановлено в рамках досудового розслідування після ввезення психотропної речовини на територію України учасники злочинного об`єднання таку речовину розфасовують та шляхом залучення інших учасників збувають мешканцям Закарпатської області. Зокрема, як було встановлено, що:

- 01.12.2025 об 11 год 50 год учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку психотропну речовину «метамфетамін», загальною вагою близько 40 грам. (Висновок експерта № СЕ-19/107-25/14740-НЗПРАП), яку надалі за грошові кошти розповсюдили серед мешканців Закарпатської області.

- 24.12.2025 о 15 год 00 хв учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку психотропну речовину «метамфетамін», загальною вагою близько 41 грам. (Висновок експерта № СЕ-19/107-26/404-НЗПРАП), яку надалі за грошові кошти розповсюдили серед мешканців Закарпатської області

- 29.01.2026 учасниками злочинного об`єднання організовано та забезпечено незаконне пересилання до міста Ужгорода рейсовим автобусом «Пльзень-Рахів» з Чеської Республіки транзитом через Словацьку Республіку пакунок, із 12-ма пресованих полімерними пакетами з білою кристалічною речовиною, яку було вилучено працівниками поліції під час огляду місця події 30.01.2026.

Крім цього, учасники злочинного об`єднання у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, отримали психотропну речовину «метамфетамін» вагою 1458, 9744 грам, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети, та надалі приховуючи від митного контролю забезпечили незаконне перевезення зазначеної психотропної речовини до міста Ужгорода та умисно, незаконно зберігали її при собі до моменту виявлення та вилучення зазначеної психотропної речовини працівниками поліції.

20 червня 2026 року працівниками правоохороних органів було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Вірменська, 22 .

20 червня 2026 року вказані речі та мобільний телефон на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що з огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності та задовольнити таке в повному обсязі.

Власника майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшло заперечення на клопотання прокурора про арешт майна згідно якого останній просить відмовити у задоволенні клопотання повернути власнику вилучене майно (або передати на відповідальне зберігання) після проведення слідчим чи прокурором необхідних слідчих дій, зняття інформації, що міститься у вказаних об`єктах, але не пізніше набрання ухвалою слідчого судді законної сили.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим суддею з доданого витягу ЄРДР встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.305, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024 за №12024070000000483.

З матеріалів клопотання встановлено, що 20 червня 2026 року працівниками правоохороних органів було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: АДРЕСА_1 в ході якого було вилучено:

1. карабін №26177, та оптичний приціл до нього.

2. квадрокоптер AUtel Robotics, з додатками до нього.

3. приладдя для знаходження та виявлення з ладу технічного обладнання.

4.мобільні телефони:

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

5.Apple MacBook - 2 шт.

6.Жорсткий диск

7.планшет Apple Aipad

8 планшет Samsung

9.мобільний телефон Nokia.

20 червня 2026 року вказані речі та мобільний телефон на підставі ст. 98 КПК України, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту мобільних телефонів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Apple MacBook - 2 шт., Жорсткого диску, планшету Apple Aipad, планшету Samsung, мобільного телефону Nokia, а також недоведеність органом досудового розслідування розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна.

Крім того слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста, тому необхідність вилучення таких слідчому судді не доведена.

Разом з тим, що стосується накладення арешту на приладдя для знаходження та виявлення з ладу технічного обладнання, слідчий суддя зазначає, що слідчим та прокурором у вказаному клопотанні не конкретизовано на яке саме приладдя сторона обвинувачення хоче накласти арешт, таке є не конкретизованим та відношення до кримінального провадження не доведено.

Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на речі та документи з метою збереження речових доказів:, які були вилучені 20.06.2026 в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: АДРЕСА_1 в ході якого було вилучено:

- карабін №26177, та оптичний приціл до нього.

- квадрокоптер AUtel Robotics, з додатками до нього.

У решті вимог клопотання відмовити.

Мобільні телефони ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Apple MacBook - 2 шт., жорсткий диск, планшет Apple Aipad, планшет Samsung, мобільний телефон Nokia повернути власнику або його представнику після здійснення слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні №12024070000000483 копіювання інформації, що міститься на вказаному об`єкті, але не пізніше пяти днів набрання ухвалою законної сили.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1