Рішення № 138213206, 08.07.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Сумського районного суду Сумської області із вказаним позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики №3860850 від 18 серпня 2020 року в розмірі 45064,00 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 6000,00 грн витрат на правничу допомогу. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 18 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3860850, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6550,00 грн. 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу №29/10-2025. 31 жовтня 2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» уклали договір факторингу № ДФ-31102025. Тобто, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договром № 3860850 від 18 серпня 2020 року. Відповідач не виконав умови договору, тому у нього утворилась заборгованість в розмірі 45064,00 грн, з яких 6550,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38514,00 грн - заборгованість за відсотками.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що подана позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Він категорично заперечує факт укладення договору № 3860850 від 18 серпня 2020 року. Зазначив, що у 2019 році його батько тяжко захворів, у зв`язку з чим родина потребувала значних матеріальних ресурсів та він був вимушений звернутись до різних фінансових установ для отримання кредиту, які згодом повернув. Після 2019 року ніяких кредитів він не брав. Проте у середині 2020 року він дізнався про те, що невідома особа шахрайським шляхом оформила на нього кредити в різних фінансових установах, у тому числі і у ТОВ «Алекскредит», що підтверджується ухвалою Ковпаківського районого суду м. Суми від 17 вересня 2020 року, довідкою про прийняття та реєстрацію заяви від 25 вересня 2020 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 вересня 2020 року, постановою про закриття кримінального провадження від 26 червня 2021 року, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 липня 2021 року. Відповідно до інформації по картці від 07 квітня 2026 року отримані кошти були списані за 20 хвилин після надходження на рахунок в невідомому напрямку, що підтверджує шахрайські дії невстановлених осіб. Також відповідач не згоден не лише з фактом отримання коштів, але й з ціною позову та розміром заборгованості, яку безпідставно нарахував позивач. Позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування нарахованої позивачем заборгованості. Витяг з реєстру боржників не відповідає формам реєстру прав вимог, що унеможливлює перевірку витягу з реєстру. Надана позивачем довідка про перерахунок коштів не підтверджує перерахунок коштів саме відповідачу. Вважає, що заявлений розмір судових витрат не відповідає принципу співмірності.

Від представника позивача ТОВ «ТОВ «Солвентіс» надійшла відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідач у своєму відзиві зазначає, що договір не укладав та кошти не отримував, але жодних доказів того не надає. Договір було укладено шляхом його підписання електронним цифровим підписом, після чого кошти було перераховано в сумі 6550,00 грн на картку позичальника. Відповідачем було здійснено платіж в сумі 779,45 грн 28 серпня 2020 року; 120,90 грн - 20 жовтня 2020 року та 171,26 грн - 07 грудня 2020 року, що свідчить про виконання ним зобов`язань у відповідній частині. Позивач разом із позовом надав усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги у справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже вважає, що стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн є обґрунтованим.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Із позовної заяви слідує, що 18 серпня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №3860850.Сума кредиту складає 6 550,00 гривень. Кредит надається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом. Розрахунок зобов`язань зазначається у графіку платежів, який є додатком до договору. Графік платежів визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування та за загальними умовами кредитування. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 329,45 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 7 668,90 грн. Пунктом 1.7.3. передбачено, що при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 18 серпня 2020 року до 28 серпня 2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка); в спеціальний період з 29 серпня 2020 року до 24 лютого 2021 року (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка). Сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 18 серпня 2020 року до кінцевої дати виконання договору 24 лютого 2021 року (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Датою укладення договору є дата його підписання (матеріали електр. справи).

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направило відповідачу електронне повідомлення (SMS) з одноразовий ідентифікатор PS386085, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 3860850 від 18 серпня 2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

За цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за днем підписання договору.

За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов договору, а також комісії банків - емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Своїм електронно-цифровим підписом відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування. (матеріали електр. справи).

28 серпня 2020 року відповідачем ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти в сумі 779,45 грн, 20 жовтня 2020 року в сумі 120,90 грн та 07 грудня 2020 року 171,26 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. Тобто, ці дії відповідача вказують на те, що він фактично погодився з умовами договору, що свідчить про їх прийняття та виконання.

З довідки ТОВ «ФК «Елаєнс», з яким у ТОВ «Алекскредит» було укладено договір про надання послуг з переказу грошових коштів, вбачається, що 18 серпня 2020 року успішно проведено операцію з перерахунку коштів в розмірі 6550 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 . Банк картки отримувача: CB PRIVATBANK (матеріали електр. справи).

Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.

Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45064,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6550,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 38514,00 грн (матеріали електр. справи). З наданого позивачем детального розрахунку вбачається, що заборгованість виникла лише з тіла кредиту та відсотків, штрафні санкції та пені за цим кредитним договором не нараховувались.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Надані відповідачем докази щодо отримання коштів невідомою особою шахрайським шляхом не спростовують факту отримання вказаних коштів саме відповідачем.

Відтак суд робить висновок, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання спірного правочину: без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між його сторонами не міг бути укладений. Тому доводи відповідача, що такий договір він не укладав та не отримував кредитних коштів, суд відхиляє.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21, від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 29/10-2025 (далі - «Договір факторингу-1») (матеріали електр. справи).

Відповідно до Реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 45064 грн за кредитним договором №3860850 (а.с. 40-41).

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 (далі - «Договір факторингу-2 ») (матеріали електр. справи).

Відповідно до Реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 45064 грн за кредитним договором №3860850 (матеріали електр. справи).

Згідно з Договором факторингу-1 від 29 жовтня 2025 року та Договору факторингу-2 від 31 жовтня 2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3860850 від 18 серпня 2020 року (матеріали електр. справи).

Матеріали справи не містять доказів визнання судом договорів факторингів від 29 жовтня 2025 року року за № 29/10-2025 та від 31 жовтня 2025 року № ДФ-31102025 недійсним. За таких обставин діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.

У постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі №753/20537/18, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 відображений правовий висновок, згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11, від 13 листопада 2024 року №709/1151/24, від 22 листопада 2024 року №601/1776/24).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого виконання зобов`язання на користь первісного кредитора, тому відповідач не звільняється від виконання зобов`язання на користь позивача у справі, який належним чином підтвердив факт переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, лише зазначив, що не згодний із нарахованими відсотками, але доказів на спростування своїх доводів не надав, як і не надав підтвердження свого матеріального становища. Тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з іншими доказами є належним і допустимим доказом.

Окрім того, відповідач, отримуючи кредит, розраховує на отримання фінансових коштів у користування на певних умовах (строковість, платність, поверненість) для задоволення потреб, маючи намір своєчасно виконувати зобов`язання за рахунок власних доходів або майна. Він розраховує на законність умов договору, прозорі відсотки та можливість погашення без примусових заходів.

Банк діє згідно з підписаним договором, не змінюючи умови в односторонньому порядку.

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, позивачем доведено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3860850 від 18 серпня 2020 року в загальному розмірі 45064,00 грн, з яких 6550,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 38514,00 грн заборгованості за відсотками.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 6000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «Солвентіс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029) заборгованість за кредитним договором №3860850 від 18 серпня 2020 року в розмірі 45064 (сорок п`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 00 копійок, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей