Вирок № 138213177, 14.07.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1092/26

Провадження № 1-кп/584/201/26

В И Р О К

Іменем України

14.07.2026 Путивльський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль угоду про примирення у кримінальному провадженні №12026200520000183 від 22 червня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Жуківка Буринського району Сумської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого на посадв тракториста в ТОВ «Райз Північ», раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акта, в кінці квітня 2026 року, точної дати та часу під час досудового розслідування встановлено не було, у денний час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, діючи з умислом на самовільне зайняття несформованої земельної ділянки комунальної форми власності Путивльської міської ради, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 5923883800:08:000:0372, площею 1,2 га, на околиці с.Зозулине Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, в межах РЛП «Сеймський», не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок та за відсутності будь якого правочину щодо них, у денний час, в порушення вимог ст.93, п.2 ст.116, ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про оренду земель» використовуючи трактор марки «John Deere», реєстраційний номер НОМЕР_1 та сівалки марки «John Deere 1770», які зареєстровані на ТОВ «Райз Північ», здійснив самовільне зайняття несформованої земельної ділянки комунальної форми власності Путивльської міської ради, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 5923883800:08:000:0372, площею 1,2 га, на околиці с.Зозулине Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, в межах РЛП «Сеймський», шляхом її дискування та посіву сільськогосподарської культури «кукурудза» на площі 1,2 га.

За інформацією Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 заподіяно шкоду в розмірі 41122 грн. 08 коп.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.

Під час досудового розслідування 29 червня 2026 року між потерпілою юридичною особою - Путивльською міською радою Конотопського району Сумської області в особі представника ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони узгодили з урахуванням помякшуючих покарання обставин, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання та роботи, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому у сумі 41122 грн. 08 коп., покарання за ч.2 ст.197-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

Заслухавши прокурора, який вважав можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, пояснення обвинуваченого, який підтвердив, що свою вину визнає та розкаюється у скоєному, цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на узгоджене покарання, думку представника потерпілої юридичної особи, який підтвердив, що добровільно уклав таку угоду, наслідки її затвердження розуміє, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

В силу ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки укладення і затвердження угоди.

Такі наслідки затвердження угоди повністю розуміє і представник потерпілої юридичної особи.

Підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду немає, оскільки сторони засвідчили, що вони досягли домовленості, яка не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель, кваліфіковані правильно.

Оскільки цим кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду лише потерпілому, який скористався своїм правом на примирення, умови укладеної угоди не суперечать моральним засадам суспільства, не порушують прав, свобод і інтересів інших осіб.

Узгоджене сторонами покарання суд вважає таким, що відповідає санкції інкримінованої статті та ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення.

Щире каяття ОСОБА_4 , активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку суд визнає обставинами, що пом`якшують його покарання, а обставин, що обтяжують покарання, не вбачається.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, щиро розкаявся, характеризується позитивно, відшкодував завдані збитки та примирився з потерпілим, узгоджене сторонами покарання може бути призначено йому та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що укладена угода про примирення може бути затверджена.

Керуючись ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 29 червня 2026 року між потерпілою юридичною особою - Путивльською міською радою Конотопського району Сумської області в особі представника ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026200520000183 від 22 червня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та на підставі угоди про примирення призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. (п`ять тисяч сто гривень).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі невиконання угоди про примирення вирок суду може бути скасованим за клопотанням потерпілого чи прокурора.

Умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1