Ухвала суду № 138212945, 14.07.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1783/24

Номер провадження:1-кп/521/747/26

УХВАЛА

14 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

перекладача ОСОБА_12 ,

при судовому розгляді кримінального провадження №521/1783/24 відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді Республіка Грузія, громадянина Грузії, неодруженого, із середньою освітою, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого:

- 23.12.2019 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 04.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-13.12.2021 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-23.06.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тарутино Одеської області, громадянина України, на даний час відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», раніше судимого:

- 10.05.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси у кримінальному провадженні №1201163490000218,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України, при обставинах викладених у обвинувальному акті.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно обвинуваченого, прокурор посилалася на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення останнім кримінальних правопорушень, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та експертів у зазначеному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_11 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Розглянувши клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею ст. 177 КПК України закріплено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, у своєму клопотанні прокурор зазначає, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_7 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та експертів у зазначеному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_7 .

Також, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні. Показання вказаних осіб мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення. В умовах зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо або використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, вказує той факт, що обвинувачений раніше судимий та вчинив інкриміновані йому злочини в період відбування покарання, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння ним злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.

Разом з цим, суд зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він матиме реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.

За вказаних підстав, суд вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби до обвинуваченого ОСОБА_7 буде достатнім та необхідним для належної поведінки останнього, оскільки підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу на даний час, під час розгляду клопотання, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_5 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки строком на два місяць (60 днів), передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за їх викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала суду про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою 12.09.2026 року

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_13