Ухвала суду № 138212085, 14.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11151/26

провадження № 2/753/11486/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"14" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

До суду у травні 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Ухвалою суду від 01.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

До суду у травні 2026 ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях із малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що після припинення сімейних відносин дитина проживає з матір`ю. Водночас відповідач систематично перешкоджає спілкуванню з сином: не забезпечує телефонне та відео-спілкування, не погоджує зустрічі, приховує інформацію про місце перебування дитини, навчання та стан здоров`я, що фактично ізолює дитину від батька. Зазначає, що неодноразово намагався врегулювати спір мирним шляхом та звертався до відповідача із пропозиціями щодо погодження графіка спілкування, однак вони були проігноровані. Також звертався до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької РДА. Комісією з питань захисту прав дитини у квітні місяці було визнано необхідність забезпечення участі батька у вихованні дитини та рекомендовано визначити порядок спілкування з сином. На підставі цих рекомендацій 05.05.2026 Дарницькою РДА прийнято розпорядження № 265 «Про визначення участі батька у вихованні його дитини», яким встановлено порядок побачень та покладено на відповідача обов`язок не чинити перешкод у реалізації моїх батьківських прав. Однак незважаючи на це, відповідач продовжує ухилятися від виконання розпорядження та порушує визначений порядок спілкування.

До суду у травні 2026 ОСОБА_2 подала заперечення, в якому зазначила, що відповідач неодноразово зверталася до правоохоронних органів у зв`язку з протиправною поведінкою позивача. Після розірвання шлюбу позивач неодноразово погрожував відповідачу відібранням дитини та вивезенням її за кордон, подавав безпідставні заяви до поліції про нібито зникнення матері та дитини, що спричинило значний психологічний тиск на відповідача та малолітнього сина. Відповідно до висновку експерта, дитина зазнала психотравмувального впливу внаслідок дій батька, які містять ознаки систематичного домашнього насильства щодо неї та матері. Експертом встановлено порушену прив`язаність дитини до батька, негативне ставлення до нього, емоційне відторгнення та небажання спілкуватися. Також зазначила що підтримують встановлений комісією Службою у справах дітей та Дарницькою РДА порядок спілкування позивача з дитиною.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву та надані до неї матеріали, матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пленум Верховного Суду України у вказаній постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення дітей.

При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід також врахувати, що відповідно до положень Конвенції про права дитини та практики Європейського суду з прав людини в усіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися саме найкращим інтересам дитини.

Окремо слід зазначити, що забезпечення позову не може підміняти собою вирішення спору по суті. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не можуть бути тотожними кінцевому способу захисту, який фактично вирішує спір до ухвалення рішення судом.

Отже, оцінючи обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову шляхом надання можливості безперешкодного спілкування із малолітнім сином, суд дійшов висновку до часткового задоволення його заяви, виходячи при цьому з графіку спілкування, встановленого Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією на підставі Витягу з Протоколу №8 від 23.04.2026.

Таким чином, заявником не доведено в повній мірі наявності передбачених статтями 149-150 ЦПК України підстав для застосування заходів забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову - підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

На час розгляду справи № 753/11151/26 встановити наступний графік спілкування позивача з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гідно до графіку спілкування, встановленого Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією на підставі Витягу з Протоколу №8 від 23.04.2026 :

«у перехідний період протягом чотирьох місяців онлайн спілкування у присутності матері дитини:

Щовівторка та щочетверга з 19.00 до 21:00 год.;

Щосуботи з 11:00 год. до 14:00 год;

Після закінчення чотирьох місяців перехідного періоду - очні зустрічі з дитиною в присутності матері та третьої особи:

Щосереди з 18.00 год до 20:00;

Щосуботи з 11:00 год до 15:00 год».

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Л. Котвицький