Рішення № 138211736, 15.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/767/26

Провадження 2/681/874/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У червні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №27.08.2025-100001942 від 27.08.2025 у розмірі 19 950 грн та судові витрати.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 27.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою (позичальницею) було укладено вищевказаний кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 500 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальниці.

Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідачка за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язувалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, на умовах визначених договором.

28.08.2025 між сторонами було укладено додатковий договір за яким збільшено суму кредиту до 3 500 грн 00 коп., кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1000 грн 00 коп.

29.08.2025 між сторонами було укладено додатковий договір за яким збільшено суму кредиту до 4500 грн 00 коп., кредитодавець зобов`язувався надати ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн 00 коп.

30.08.2025 року між сторонами було укладено додатковий договір за яким збільшено суму кредиту до 5500 грн 00 коп., кредитодавець зобов`язувався надати ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн 00 коп.

Товариство свої зобов`язання за договором та додатковими договорами виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредит у передбаченому розмірами.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 19 950 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2 500 грн, заборгованості по процентам в розмірі 7 465 грн, заборгованість по комісії пов`язаної з наданням кредиту у сумі 495 грн, заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 990 грн, а також відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 2 500,00 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву було залишено без руху.

15.06.2026 у зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем цінним листом 12.06.2026.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі, надсилались судом за зареєстрованою адресою місця проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 23.06.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 27.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №27.08.2025-100001942. При укладенні вказаного кредитного договору відповідачкою було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором Е543 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 27.08.2025 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону зазначений позичальницею при її ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

Відповідно до умов заявки та відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №27.08.2025-100001942 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 500 грн на строк 217 днів з дати його надання, дата повернення 31.03.2026.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (п.6 заявки та відповіді позичальника).

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.7 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 225,00 грн, нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п.8 заявки та відповіді позичальниці).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 225 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п.9 заявки та відповіді позичальниці).

За умовами договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 37,5 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 37,5 грн (п.17 заявки та відповіді позичальниці).

Сторони також погодили графік платежів (п.14 заявки та відповіді позичальниці), відповідно до якого сплата відповідних платежів за кредитним договором здійснюється шляхом внесення семи чергових платежів протягом семи чергових періодів, визначили загальний розмір кожного чергового платежу, його складові, дати сплати.

28 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальниці збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К128.

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 3 500 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 28 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці 2-й транш у розмірі 1 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 хх-хххх-1909, строком на 216 днів з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальницею комісії, пов`язаної із наданням частини суми кредиту (2-го траншу) - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 90 грн. Дата повернення кредиту залишалась незмінною 31 березня 2026 року. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 315 грн 00 коп.

29 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено ще один додатковий договір, відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальниці збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К779.

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4 500 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 29.08.2025 ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці 3-й транш у розмірі 1 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 хх-хххх-1909, строком на 215 днів з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальницею комісії, пов`язаної із наданням частини суми кредиту (3-го траншу) - 9% від суми 3-го траншу, що дорівнює 90 грн. Дата повернення кредиту залишалась незмінною 31 березня 2026 року. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 405 грн 00 коп.

30 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено ще один додатковий договір, згідно з яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальниці збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К816.

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 5 500 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 30.08.2025 ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці 4-й транш у розмірі 1 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 хх-хххх-1909, строком на 214 днів з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальницею комісії, пов`язаної із наданням частини суми кредиту (4-го траншу) - 9% від суми 4-го траншу, що дорівнює 90 грн. Дата повернення кредиту залишалась незмінною 31 березня 2026 року. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 495 грн 00 коп.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих.№1-0105 від 01.05.2026 та Вих.725-2505 від 25.05.2026 відповідно до якого вказаним товариством на підставі укладеного з позивачем договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 27.08.2025, 28.08.2025, 29.08.2025 та 30.08.2025 було успішно перераховано кошти за договором кредиту №27.08.2025-100001942 в сумі 2 500 грн, 1 000 грн, 1 000 грн та 1 000 грн на номер картки НОМЕР_2 .

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

За умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №27.08.2025-100001942 від 27.08.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 19 950 грн та складається з 5 500 грн - основного боргу, 7 465 грн проценти, 1 485 грн комісії та 5 500 грн відсотки за ст.625 ЦК України. Проценти по кредиту нараховані за період з 27.08.2025 по 31.03.2026. Крім того, відповідачкою вносився платіж 06.10.2025 на погашення заборгованості в розмір 1 000 грн

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір №27.08.2025-100001942 та додаткові договори до нього, підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразових ідентифікаторів, є укладеними, Товариство виконало їх умови та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами та комісії не сплатила.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та додаткові договори до нього, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 500 грн та проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 2 500 грн. Водночас із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що сума основного боргу становить 5 500 грн, а сума процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України 5 500 грн. Суд вважає, що зазначення у позовній заяві сум 2 500 грн за тілом кредиту та 2 500 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, є опискою, оскільки такі суми не узгоджуються з доданим позивачем розрахунком заборгованості, який містить вимог до стягнення. За таких обставин суд при вирішенні спору виходить із розрахунку заборгованості, поданого позивачем, відповідно до якого до стягнення заявлено 5 500 грн основного боргу та 5 500 грн процентів, нарахованих згідно зі ст. 625 ЦК України.

Визначений Товариством розмір кредиту, процентів за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідачки, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Станом на час розгляду справи відповідачка не надала жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала власного розрахунку заборгованості.

За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 500 грн, за процентами в сумі 7 465 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по комісії, пов`язаній з наданням кредиту, в розмірі 495,00 грн суд зазначає про таке.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 8 договору передбачено стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 225,00 грн. За даними додаткових договорів сума комісії збільшена до 495 грн.

Водночас позивач не надав переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються позичальниці у зв`язку з наданням кредиту та за які встановлена вказана комісія. Крім того, на відповідачку не може бути покладено обов`язок зі сплати платежів за послуги, за отриманням яких вона фактично до кредитодавця не зверталася. За таких обставин нарахована комісія у сумі 495 грн не підлягає стягненню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредитної заборгованості, то суд зазначає про таке.

Пунктом 9 заявки та відповіді позичальниці передбачено стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225 грн у кожному з 2 чергових періодів, а також наведено перелік відповідних послуг. За даними додаткових договорів комісія збільшена до 495 грн.

Однак, позивач не надав достатніх, належних і допустимих доказів того, що зазначені послуги фактично надавалися позичальниці. На відповідачку не може бути покладено обов`язок зі сплати платежів за послуги, які нею фактично не були отримані від кредитодавця.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки нарахованої позивачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості в загальній сумі 990 грн у зв`язку з недоведеністю таких.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України та посилання на правомірність їх нарахування на підставі внесення змін до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за кредитним договором №27.08.2025-100001942 від 27.08.2025, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи Товариства про правомірність нарахування відсотків передбачених ст. 625 ЦК України та вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки 5 500,00 грн, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 12 965 грн.

Щодо стягнення з відповідачки коштів в сумі 141,78 грн на відправлення їй копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ч. 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем надано суду квитанцію №2105975 від 12.06.2026 з описом вкладення про відправлення на адресу відповідачці копії позовної заяви з додатками, у якому зазначено загальну вартість 141,78 грн.

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що витрати позивача на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками підтверджуються вищевказаними доказами доданих до матеріалів справи. Такі витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому на підставі ст. 133 та ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенню позовних вимог на 65% з відповідачки підлягають стягненню витрати в розмірі 92,2 грн.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 65%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 730,56 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.08.2025-100001942 від 27.08.2025, яка складається з: 5 500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7 465 грн заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 12 965 (дванадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 00 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які складаються з судового збору у розмірі 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн 56 коп. та витрат на поштове відправлення в розмірі 92 (дев`яносто дві) грн 20 коп.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар