Ухвала суду № 138210746, 13.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 755/6353/26

№ 2/183/6837/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фролова В.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування з матір`ю, -

У С Т А Н О В И Л А:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 встановлення порядку спілкування з матір`ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 справу передано на розгляд судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фроловій В.О. 08.07.2026.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.4,5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Отже, положення ст. 161 СК України передбачають сукупність підстав, за яких питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини підлягає вирішенню в судовому порядку: 1) мати та батько дитини проживають окремо; 2) батьки не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, що свідчить про виникнення між ними спору.

Разом з цим позивачем у позовній заяві не наведено жодних обставин із наданням відповідних доказів щодо існування спору з батьком дітей щодо визначення їх місця проживання.

Крім того, за змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу позивача, що під час вирішення питання про призначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування (за місцем фактичного проживання дитини) є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19).

Також слід звернути уваги позивача, що згідно із ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України (далі - СК України) за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що вони не допускають виключень, щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування, є обов`язковою.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 по справі № 638/18531/16-ц.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування з матір`ю), при цьому сплачено лише 1331,20 грн. (за одну вимогу).

Отже, у разі наявності заявленої вимоги щодо визначення місця проживання дитини, та у зв`язку із відсутністю квитанції про сплату судового збору в матеріалах позову, позивачу необхідно сплатити та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за ще одну немайнову вимогу, в розмірі 2662,4 грн., чи надати документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, існують підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: викладення обставини та зазначенням доказів, які підтверджують наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини; наданням висновку органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України; наданням рішення органу опіки і піклування щодо розв`язання спору про визначення способів участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з нею наданням довідок та характеристик з місця роботи і місця проживання, інших документів, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини; наданням доказів про сплату судового збору за майнову вимогу щодо визначення місця проживання дітей.

Враховуючи вимогу позивача про визначення місця проживання дитини разом із ним, необхідно залучити в якості третьої особи орган опіки та піклування за місцем проживання дитини в справі за даним позовом. А тому, позивачу необхідно визначитись з питанням про залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування, зазначивши його у позовній заяві відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України та надати для нього примірник позовної заяви з додатками.

Позов з усунутими недоліками має бути поданий до суду разом з доданими до нього його копій відповідно до кількості відповідачів, третіх осіб протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185,187,260 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановлення порядку спілкування з матір`ю - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

У разі відсутності документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Нов-ськ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA388999980313111206000004581

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 13 липня 2026 року.

Суддя В.О.Фролова