Ухвала суду № 138210208, 14.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/6384/26

Провадження №2/489/3439/26

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

14 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів

встановив:

10.07.2026 Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся до Інгульського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частино 9 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи.)

Згідно витягу від 14.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру та реєстру територіальної громади м. Миколаєва останнім відомим місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до підсудності Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно витягу від 14.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ніде не зареєстрований, проте згідно інформації зреєстру територіальної громади м. Миколаєва останнім відомим місцем його реєстрації було: АДРЕСА_2 , з якого він знятий ще 17.12.2010.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що позов пред`явлено до фізичних осіб, які не зареєстровані та не були зареєстровані у Інгульському районі м. Миколаєва, згідно матеріалів позову в період з травня 2022 року по 2026 рік 12 разів неофіційно змінювали місце проживання, та останнім відомим місцем реєстрації матері дітей є Центральний район м. Миколаєва, дана справа не підсудна Інгульському районному суду міста Миколаєва, матеріали справи необхідно передати за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Керуючись статтями 27, 31 ЦПК України,

ухвалив:

Передати матеріали цивільної справи № 489/6384/26 (провадження № 2/489/3439/26) за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 14.07.2026.

Суддя Г.А. Микульшина