Рішення № 138209672, 13.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5810/26

Провадження № 2-о/646/147/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, заінтересована особа: Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті чоловіка,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, заінтересована особа: Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, звернулась до суду із заявою, у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Западне Сватівського району Луганської області у місті Куп`янську Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Куп`янськ загинув чоловік заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обстрілу м. Куп`янськ Харківської області збройними формуваннями рф із застосуванням снарядів, тобто на території активних бойових дій. Чоловік заявниці проживав за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 . За ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.05.2026 зобов`язано орган поліції - Куп`янський РВП ГУНП в Харківській області внести до ЄРДР відомості за заявою заявниці про вчинення кримінального правопорушення щодо загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.10. 2025 року за ч. 2 ст. 438 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12026221100000877 від 07.05. 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, дані внесені за фактом того, що 06.05.2026 до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова про внесення відомостей до ЄРДР за фактом того, що 17.10.2025 в результаті обстрілу з боку збройних формувань рф із використанням FPV- дрону, за адресою: АДРЕСА_1 , загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО 3996 від 06.05.2026).

Заявниця зазначає, що на сьогоднішній день доступу до належного оформлення факту смерті у неї немає, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті чоловіка. Тобто, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

08.06.2026 ухвалою суду провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.

У судове засідання, призначене на 13.07.2026 для надання додаткових доказів по справі, заявник та його представник не з`явилися, з невідомих суду причин, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, подали пояснення, тотожні вимогам заяви, просили слухати справу без їх участі.

Представник заінтересованої особи Куп`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною та чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2008, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Відповідно до витягу, з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12026221100000877 від 07.05. 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, дані внесені за фактом того, що 06.05.2026 до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області надійшла ухвала слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова про внесення відомостей до ЄРДР за фактом того, що 17.10.2025 в результаті обстрілу з боку збройних формувань рф із використанням FPV-дрону, за адресою: АДРЕСА_1 , загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄО 3996 від 06.05.2026).

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 мати ОСОБА_2 , пояснила, що вона знаходилась разом з сином в м. Куп`янську станом на 17.10.2025 року, бачила його мертвим. Він залишився у дворі свого будинку АДРЕСА_1 , так як поховати сина ОСОБА_3 не змогла через дронову небезпеку та слабкість здоров`я.

Крім того, у судовому засіданні була допитана ОСОБА_4 , яка повідомила, що про смерть ОСОБА_2 їй відомо лише зі слів його матері ОСОБА_3 , яка розповіла, що її син загинув унаслідок ураження ворожим дроном біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.

Порядок проведення державної реєстрації смерті врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, зі змінами та доповненнями.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що повноваження щодо державної реєстрації смерті в Україні покладено на відділи державної реєстрації актів цивільного стану та виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану здійснюють державну реєстрацію смерті шляхом складання актових записів цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Відомості, зазначені в актових записах про смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських (крім міст обласного значення) рад на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом трьох робочих днів з дня надходження актового запису до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що визначено частиною другою статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Як передбачено п. 1 Глави 5 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 №3307/5) підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Отже, підставою для проведення державної реєстрації смерті особи є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я, що підтверджує факт смерті.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, зокрема, належним чином оформленого медичного документу, довідок, фото-, відеодоказів, свідчень сторонніх осіб, які б беспосередньо бачили ОСОБА_2 мертвим, на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 17.10.2025 суду не надано.

На обґрунтування заявлених вимог до позову долучено витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12026221100000877 від 07.05. 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, ухвалу слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 04.05.2026, договір купівлі-продажу житлового будинку від 22.11.2013, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які не є належними, допустимими і достатніми засобами доказування, на підставі яких суд би міг достовірно, безсумнівно та переконливо встановити факт смерті особи та причини її настання.

За законом факт смерті має бути підтверджений також і іншими засобами доказування, зокрема відповідними належним чином оформленими медичними документами.

Згідно роз`яснень даних в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів цивільного стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Суд зауважує, що для встановлення факту смерті особи є недостатнім лише наявність показань матері вказаної особи. Такий факт може бути встановлений виключно на підставі беззаперечних доказів або наявності сукупності належних та допустимих доказів, на підставі яких ймовірність існування такого факту є дуже високою та виключає наявність будь-якого сумніву у стороннього поміркованого спостерігача.

На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 46 ЦК на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Беручи до уваги викладене, суд позбавлений належних та достатніх правових та фактичних підстав для задоволення вказаної заяву та встановлення факту смерті особи, а тому в задоволенні заяви слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 77-84, 259, 260, 264-266, 269, 317, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, заінтересована особа: Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Представник заявника: адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 000330 від 22.02.2017, адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Куп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 04059131, адреса: Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Лермонтова, 1.

Суддя Д.Є. Серпутько