Постанова № 138209182, 14.07.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1667/26

Номер провадження 3/728/667/26

П О С Т А Н О В А

14 липня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Чернігівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , українку, громадянку України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП),

У С Т А Н О В И В:

до Бахмацького районного суду (далі також Суд) 10.07.2026 надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 № 185/25-01-23-07, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 (далі також Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ СТРОЙ ЦЕНТР, порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що було встановлено під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СТРОЙ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 35823120), результати якої оформлені Актом від 27.05.2026 № 8030/Ж5/25-01-07, а саме дані порушення платником податків передбачені підпунктом 134.1.1 пункту134.1 статті 134, підпунктом 140.5.2 пункту 140.5 статті 140, підпунктом 39.1.1 та підпунктом 39.1.3 пункту 39.1 статті 39, підпунктом 39.3.2.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі також ПК України), у результаті чого занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 149 011,00 грн, в тому числі: 2015 рік 2 077 542,00 грн, 2016 рік 653 085,00 грн., 2017 рік 418 384,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток: 2015 рік -2015 рік 2 077 542,00 грн, 2016 рік 653 085,00 грн., 2017 рік 418 384,00 грн.

Вищевказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковано за частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Аналізуючи вищевикладені обставини, не оцінюючи наперед докази та не вдаючись до вирішення питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 і її винності, а лише виконуючи процедурний обов`язок при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений пунктом 2 частини першої статті 278 КУпАП, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду, не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

Так, відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У згаданому контексті Суд відмічає, що пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також Конвенція), ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також слід відмітити, що поняття кримінальне обвинувачення має автономне значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (Блохін проти Росії (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення кримінального характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке обвинувачення.

Зокрема, у § 49 справи Озтюрк проти Німеччини Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти обвинувачення зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Пелісьє та Сассі проти Франції (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; Камасінський проти Австрії (Kamasinski v. Austria), § 79).

Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про причину обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про характер обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (Матточча проти Італії (Mattoccia v. Italy), § 59; Пенев проти Болгарії (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд наголошує, що згідно з положеннями частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП.

Суд нагадує, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення відповідно до вимог КУпАП. При цьому Суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конктретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, або ж відшукувати докази винуватості виходячи з загальних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України.

За змістом статті 278 КУпАП при виявленні недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам статті 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що проводить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу для до оформлення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративні матеріали разом з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 № 185/25-01-23-07, складеним стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути на доопрацювання до Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Сороколіт Є.М.