Ухвала суду № 138208442, 14.07.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5008/25 Провадження № 1-кп/450/272/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі колегії:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисника ОСОБА_11

обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та їх захисника ОСОБА_14

обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та їх захисника ОСОБА_18

представника потерпілого ОСОБА_19 ОСОБА_20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024140000000656 від 19.06.2024 р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_21 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_13 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_15 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_16 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_10 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_17 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України,-

в с т а н о в и в:

27.10.2025 р. в порядку ст.ст.283, 291, 293 КПК України від заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024140000000656 від 19.06.2024 р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою строком до 13.12.2025 р., ОСОБА_9 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування не застосовано захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_12 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_13 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_15 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_16 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_10 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_17 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_19 .

Ухвалою від 28.10.2025 р. по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 18.03.2026 р. обвинувальний акт призначено до судового розгляду по суті.

14.07.2026 року прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 грн.

Мотивував клопотання тим, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 19.07.2026 року, з можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення. Вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, за яке останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, ч. 5 ст.190 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Відтак, щодо ОСОБА_6 є наявність обґрунтованого обвинувачення та наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, оскільки він матиме можливість переховуватись від суду, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

14.07.2026 року захисником ОСОБА_6 ОСОБА_7 подано письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Вказала, що у поданому клопотанні відсутні посилання на матеріали, що підтверджують обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність заявлених ризиків, обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, обґрунтування, яке підтверджує, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Сторона обвинувачення не врахувала те, що ОСОБА_6 є пенсіонером та досягнув 76-ти річного віку, що разом із станом його здоров`я, обмежує можливість останнього у вільному пересуванні. Крім цього, досудове розслідування в межах даного кримінального провадження є завершеним, а сторона обвинувачення визнала зібрані докази достатніми, тому покликання прокурора на ризик знищення, приховування речей і документів є безпідставними. Зауважила, що після повідомлення ОСОБА_6 про підозру та обрання щодо нього запобіжного заходу, останній не вступав в контакт із жодним зі свідків, які допитані в судовому засіданні, обвинуваченими і потерпілим, а також не мав контакту із експертами та спеціалістами. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином повинен бути обґрунтованим і підтверджений належними доказами із зазначенням конкретних дій, чого в даному випадку не дотримано прокуром. Крім цього, ОСОБА_6 утримується під вартою понад 1 рік і 3 місяці та із вказаного періоду часу останній не зміг внести заставу в сумі 908400 грн., оскільки щомісячний його дохід у виді пенсійних виплат становить від 3613 грн. до 4050 грн. Окрім наведеного у ОСОБА_6 наявні серйозні захворювання серцево-судинної системи, стан здоров`я якого суттєво погіршився під час перебування у слідчому ізоляторі. З огляду на викладене вище, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

14.07.2026 року захисником ОСОБА_6 ОСОБА_7 подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з можливістю внесення застави на цілодобовий домашній арешт, мотиви якого аналогічні письмовим запереченням на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

В судовому засіданні 14.07.2026 року прокурор ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, подане клопотання підтримав та просив таке задовольнити. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 є достатньо забезпеченою особою, який має можливість внести зазначену заставу. Клопотання про зміну запобіжного заходу заперечив з мотивів наведених у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , думку яких підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , надали пояснення аналогічні викладеним письмово і просили відмовити у задоволенні вимог клопотання, змінивши обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Долучили договір оренди укладений між орендодавцем ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_6 , який останнім підписаний 13.07.2026 року під час відвідування ними слідчого ізолятора. Вказали, що станом на даний час іншого місця проживання обвинувачений ОСОБА_6 не має.

Представник потерпілого ОСОБА_19 ОСОБА_20 підтримав думку прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисник ОСОБА_11 , обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і їх захисник ОСОБА_14 , підтримали думку захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_18 , думку якого підтримали обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , в судовому засіданні вирішення клопотань залишили на розсуд суду, вказавши при цьому, що судом з`ясовувався у конвойної служби час, який необхідний для отримання з слідчого ізолятора та доставки обвинуваченого ОСОБА_6 в судове засідання протягом робочого дня.

Заслухавши пояснення і думку присутніх сторін, розглянувши клопотання і матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

Що стосується покликань захисника ОСОБА_18 слід вказати, що колегією суддів у даному кримінальному провадженні систематично узгоджується дата та час, які необхідні для проведення судового засідання, в тому числі встановлюється орієнтовна година доставки утриманих під вартою осіб. Вказані організаційні дії суду спрямовані на належний розгляд кримінального провадження, які вчиняються з метою уникнення безпідставного очікування сторін на судове засідання, відкладення розгляду такого із-за будь-чиєї зайнятості, а також не впливають на подальший розгляд будь-яких клопотань щодо обрання, продовження, зміни чи скасування запобіжних заходів. Такі процесуальні дії суду, в тому числі узгодження часу доставки утриманих під вартою осіб конвойною службою, вчиняються незалежно від результатів розгляду клопотань щодо запобіжних заходів, за результатами яких при утриманні під вартою визначається застава, сума якої може бути внесена і особа звільнена з місць попереднього ув`язнення.

З врахуванням дати утримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою до 19.07.2026 року, судом узгоджувалась дата та час, в тому числі орієнтовна година доставки останнього, які необхідні для проведення судового засідання.

У відповідності до вимог ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляд цілодобового домашнього арешту.

25.03.2025 року Львівським апеляційним судом скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, а ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 908400 гривень.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.10.2025 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 13.12.2025 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 гривень.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.12.2025 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 07.02.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 гривень.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.02.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 05.04.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 гривень.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.03.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 25.05.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 гривень.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 19.07.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн.

Обґрунтованість наявного обвинувачення встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та обвинувачених з метою надання останніми необхідних показань.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 5 ст. 182 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в судовому засіданні, а також колегією суддів Львівського апеляційного суду на етапі досудового розслідування, внаслідок чого ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту була скасована та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи покликання захисника ОСОБА_7 щодо можливості зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, під час якого обвинувачений матиме можливість, в тому числі засобами зв`язку, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених.

Крім цього, стороною захисту не спростовано факту, що ОСОБА_6 в статусі підозрюваного близько пів року перебував поза межами території України, а місця свого перебування органу досудового розслідування та обвинувачення не повідомляв.

Окрім наведеного, мотиви захисника ОСОБА_7 в частині спростування ризиків прокурора про переховування ОСОБА_6 від суду є неспроможними з огляду на те, що вік останнього дозволяє безперешкодно покинути територію України в умовах воєнного стану, а майновий стан обвинуваченого спростовує покликання щодо скрутного матеріального становища.

Що стосується покликань захисника ОСОБА_7 щодо невчинення з 25.02.2025 року ОСОБА_6 жодних дій, які б були спрямовані на переховування від суду і незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, слід вказати, що з цією метою відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави, який неодноразово продовжувався.

Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

В силу вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 12.09.2026 року, з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 грн.

Зменшення розміру застави суд обґрунтовує певною тривалістю перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, майновим станом останнього, який протягом зазначеного вище періоду не в змозі внести 908400 грн.

Щодо покликань захисника ОСОБА_7 в частині наявності у ОСОБА_6 серцево-судинних захворювань слід звернути увагу, що такі виникли задовго до обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому погіршення стану його здоров`я відбувається в силу віку, а не внаслідок перебування у слідчому ізоляторі. Натомість в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» функціонує медичний підрозділ, який забезпечує особам, що там утримуються, належний рівень медичної допомоги і лікування. При цьому, неналежне виконання медичними працівниками службових обов`язків, на що покликалась захисник ОСОБА_7 , може мати місце як в установах попереднього ув`язнення, так і за їх межами, реагування на які повинно відбуватись у встановлений чинним законодавством спосіб.

Що стосується покликань захисника ОСОБА_7 на те, що клопотання сторони обвинувачення не містить посилань на матеріали, що підтверджують обставини, обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, обґрунтування, яке підтверджує, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, слід вказати, що такі мотиви не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються викладеним вище.

Долучений до матеріалів справи договір оренди квартири у приватної особи від 13.07.2026 року, за яким орендна плата становить 6000 грн., суперечить мотивам захисника ОСОБА_7 в частині отримання доходу обвинуваченим ОСОБА_6 розміром від 3613 грн. до 4050 грн., який не в змозі оплатити послуги за користування квартирою.

Вказаний договір, який підписаний обвинуваченим ОСОБА_6 за відсутності огляду ним приміщення квартири, спрямований лише на підтвердження необхідного житла, однак вартість послуг за таким не відповідає загальнодоступним ринковим відносинам, вартість яких станом на даний час є значно вищою.

ЄСПЛ у своїх рішеннях послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак наголошує, що ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент, таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з визначенням застави задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 12.09.2026 року, з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 грн.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першим викликом;

-не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання/перебування;

-заборонити спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд/в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Головуючий - суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3