Ухвала суду № 138203645, 13.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.07.2026Справа № 554/10238/26 Провадження № 2/554/4995/2026

У Х В А Л А

13 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлова І.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «Кольчуга», подану від імені та в інтересах позивача адвокатом Книш Сергієм Івановичем, до журналіста, головного редактора Інтернет-видання «Полтавщина» ОСОБА_1 , власника Інтернет-видання «Полтавщина» про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує недоторканність ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію,

встановила:

06.07.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Охоронно-детективне агентство «Кольчуга», подана від імені та в інтересах позивача адвокатом Книш С.І., до журналіста, головного редактора Інтернет-видання «Полтавщина» ОСОБА_1 , власника Інтернет-видання «Полтавщина» про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує недоторканність ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175 та 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно із ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч.1 ст.51 ЦПК України).

У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, прерогатива визначення відповідачів із зазначенням їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), належить позивачеві.

Однак, позивачем не вказано відомості щодо повного найменування (для юридичних осіб) відповідача - власника Інтернет-видання «Полтавщина» та заявлено клопотання в порядку ст.498 ЦПК України про звернення Шевченківського районного суду міста Полтави із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави щодо встановлення належного відповідача у справі володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту http://poltava.to/ в мережі інтернет.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до положень ч. 1 Закону України «Про телекомунікації» (далі - Закон №1280-VI) адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет; домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; домен другого рівня - частина адресного простору мережі Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі Закон) веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу. Власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Отже, позивач вправі заявляти клопотання про встановлення власника домену одночасно з позовом, але не у формі судового доручення іноземному суду, а як заяву про витребування доказів через український суд до національних адміністраторів чи реєстраторів. Процесуальні норми виключають направлення судових доручень за кордон до відкриття провадження у справі.

Дані про власників вебсайтів в Україні витребовуються через національних реєстраторів та адміністраторів мережі. Звернення до іноземного суду застосовується субсидіарно та виключно на стадії розгляду справи, якщо такі дані неможливо отримати у інший спосіб .

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно прохальної частини позовної заяви ТОВ «Охоронно-детективне агентство «Кольчуга» заявлено дві немайнові вимоги: визнати недостовірною та такою , що порушує особисті немайнові права позивача інформацію; зобов`язати спростувати недостовірну інформацію.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тобто, за подання позовної заяви судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Отже, за звернення до суду з позовною заявою » про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує недоторканність ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, а саме з позовною вимогою немайнового характеру, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328 грн х 0,4).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на те, що позов поданий ТОВ «Охоронно-детективне агентство «Кольчуга» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», то останньому слід сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн х 2 = 2129,92 грн та подати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст.177, 185, 260 ЦПК України, -

ухвалила:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агентство «Кольчуга», подану від імені та в інтересах позивача адвокатом Книш Сергієм Івановичем, до журналіста, головного редактора Інтернет-видання «Полтавщина» ОСОБА_1 , власника Інтернет-видання «Полтавщина» про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує недоторканність ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Михайлова