Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 458/445/26
Провадження № 2/539/2016/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Просінорї Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Грибанов Денис В`ячеславович,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Турківського районного суду Львівської області області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просять стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №71171822 в розмірі 17818,90 грн та понесені судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06 вересня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71171822.
26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «європейська АГЕНЦІЯ з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 71171822 в розмірі 17 818,90 грн., з яких: 11000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 438,90 грн. сума заборгованості за відсотками; 5 280,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 1 100,00 грн. комісія за надання Кредиту.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 06 травня 2026 року матеріали цивільної справи №458/445/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Просіної Я.В.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 червня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у повному обсязі або провести перевірку та зменшення суми заборгованості; витребувати у позивача: оригінал кредитного договору; детальний розрахунок боргу; підтвердження видачі коштів; розрахунок відсотків та штрафних санкцій; врахувати, що він проходить військову службу.
Окрім того, відповідач зазначає, що не погоджується із позовними з огляду на наступне. Він є військовослужбовцем та на даний час проходить військову службу, що підтверджується відповідними документами. Вважає, що позивачем не доведено належним чином: правильність розрахунку заборгованості; законність нарахування відсотків, штрафів, пені та інших платежів; факт отримання ним саме такої суми коштів; обґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Просив суд врахувати статус військовослужбовця та застосувати норми законодавства щодо захисту військовослужбовців від неправомірного нарахування
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.09.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71171822. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 32274. Своїм підписом позичальник погодився на умови кредитного договору та підтвердив факт того, що ознайомився із умовами кредитного договору та не заперечує проти них (а.с. 6-14).
Згідно з умовами вказаного кредитного договору позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн. строком на 14 днів, дата надання кредиту 06.09.2025, дата повернення 19.09.2025, зі сплатою відсотків за користування кредитом із фіксованою процентною ставкою 0,285 %, комісія за надання кредиту 10,00% від суми наданого кредиту 1100,00 грн. Також умовами договору визначені проценти за понадстрокове користування коштами в розмірі 4,00% вдень. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3850,42%, орієнтована загальна вартість кредиту 12538,90 грн(а.с.6-13).
До позовної заяви додано додаток №1 до договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, паспорт споживчого кредиту до договору позики та статут ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (нова редакція) (а.с.13-16, 33-35).
Також окрім кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.
Кредитодавець свої договірні зобов`язання виконав та 06.09.2025 року здійснив перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на його платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою (а.с.17)
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач ОСОБА_1 жодних платежів на погашення заборгованості не вносив. Розмір заборгованості становить 17818,90 грн, яка складається з основного боргу 11000,00 грн, заборгованість за відсотками 438,90., заборгованість за відсотками за понадстрокове користування 5280,00 грн, заборгованість за комісією 1100,00 грн. Відсотки нараховувались з 06.09.2025 по 19.09.2025 включно, тобто в межах строку дії кредитного договору. (а.с.19-21).
26 січня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №26/01/26, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти (а.с. 22-26).
Як вбачається з реєстру боржників №2 від 26.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 71171822 від 06.09.2025 року складає 17 818,90 грн, з яких 11000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 438,00 грн сума заборгованості за відсотками, 5280,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 1100,00 грн комісія за надання позики (а.с.29).
До матеріалів справи також долучено статут ТОВ «ФК «ЄАПБ» (нова редакція) (а.с.33-34).
Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З досліджених судом доказів вбачається, що укладаючи кредитний договір сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Судом встановлено, що після отримання кредитних коштів ОСОБА_1 жодних платежів не вносив, тому заборгованість по тілу кредиту в розмірі 11000,00 грн є непогашеною. Отже стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості за основною сумою боргу.
Стосовно стягнення заборгованості за відсотками та процентами за понадстрокове користування позикою суд приходить до наступного.
Як було встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості, відсотки відповідачу були нараховані в межах строку дії договору.
Стосовно безпідставного стягнення заборгованості за відсотками з ОСОБА_1 , як військовослужбовця, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Згідно з довідкою №927 від 07 травня 2026 року, виданою командиром ВЧ НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по болілізації, у військовій частині НОМЕР_2 з 10 серпня 2024 року по теперішній час.
З аналізу змісту вказаної вище норми законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 10 серпня 2024 року та дотепер, звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, зокрема, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, відсотки які були нараховані ОСОБА_1 за кредитним договором в період з 06 вересня 2025 року по 19 вересня 2025 року в сумі 438,90 грн, та відсотки за понадстрокове користування кредитом які були нараховані з 20 вересня 2025 року по 01 жовтня 2025 року в сумі 5280,00 грн не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1100,00 грн, суд приходить до наступного.
В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування - це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 вказаного Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не доведено факт надання позивачу додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за обслуговування кредиту, тому умова кредитного договору про обов`язок відповідача щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує також оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позовні вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 1100,00 грн не підлягають задоволенню.
Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 11 000,00 грн, з яких 11000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу.
Щодо зазначення в прохальній частині відзиву на позовну заяву про витребування у позивача оригіналу кредитного договору, детального розрахунку боргу, підтвердження видачі коштів, розрахунок відсотків та штрафних санкцій,суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Тобто, в даному випадку відповідач не подав окремого клопотання про витребування доказів, не вказав обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, не вказав вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, не подав докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
В зв`язку з цим суд не знаходить підстав для задоволення зазначених в прохальній частині відзиву на позовну заяву вимог про витребування у позивача вищевказаних доказів.
Окрім того, суд зазначає, що представником позивача під час подачі позовної заяви до суду до матеріалів було долучено розрахунок боргу, лист на підтвердження видачі коштів відповідачу, а також в розрахунку боргу було зазначено безпосередньо розрахунок відсотків.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1643,56 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №71171822 в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»судовий збір у розмірі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн 56 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2;
Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса робочого місця: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.В.Просіна
Судове рішення № 138203525, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 458/445/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: