Рішення № 138203477, 13.07.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1470/26

Провадження № 2/553/1345/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.07.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернулось до Подільського районного суду міста Полтави із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладений договір № 26209000507493 про встановлення кредитного ліміту, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затвердженими Банком і розміщеними на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Банк свої зобов`язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши ліміт Кредитної лінії на рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватися кредитними коштами в межах Кредитного ліміту, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписках з його рахунку. Однак свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії відповідач виконав не в повному обсязі. Згідно виписок по рахунку позичальника останній платіж на погашення заборгованості здійснено 30.03.2022. Внаслідок чого у позичальника сформувалася заборгованість перед Банком у розмірі 25246,06 грн., що складається з: залишку по тілу кредиту 11706,51 грн., залишок по відсотках 10383,16 грн., залишок нарахованих строкових комісій 3156,39 грн.

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладений договір факторингу №11/04/24 відповідно до умов якого ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за первинними договорами, серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26209000507493 від 28.09.2021 року. Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 08.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив розглядати справу у спрощеному проваджені без виклику сторін, у разі наявності відповідних підстав ухвалити заочне рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2021 року Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 26209000507493, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1.-1.2.8. Кредитного договору за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату та Кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта № НОМЕР_1 , що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу. Кредит надається на наступних умовах: Максимальний ліміт кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить - 200 000,00. В межах Максимального ліміту кредитної лінії Банк в залежності від оцінки кредитоспроможності Клієнта має право встановити Доступний ліміт кредитної лінії, який може бути меншим за Максимальний ліміт кредитної лінії. Банк має право в подальшому змінювати розмір Доступного ліміту кредитної лінії, але його розмір не може перевищувати Максимальний ліміт кредитної лінії. Банк повідомляє Клієнта про встановлення та зміну Доступного кредитного ліміту та його розмір шляхом направлення SMS-повідомлення або в інший: спосіб, визначений УДБО.

Строк кредитування - 12 місяців з дати його встановлення. Подовження строку кредитування може здійснюватися необмежену кількість разів на той же строк і на тих же умовах. У разі небажання Клієнта) продовжувати строк кредитування на новий строк Клієнт має звернутись до відділення Банку із відповідною) письмовою заявою не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення чергового строку кредитування.

Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом у розмірі 48% річних. У разі порушення строків/термінів повернення Кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), що нараховуються на прострочену заборгованість за Кредитом у розмірі 56,00% річних за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості.

Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,00% від розміру фактичної заборгованості за Кредитом станом на кінець останнього Операційного дня поточного місяця.

Цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка, за Кредитом становить 89,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 336 820,99 грн.

Також, 28.09.2021 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту де підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором.

Таким чином, у відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні кредитного договору банком була доведена до відома клієнта інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, його було ознайомлено з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується

власноручним підписом клієнта під текстом кредитного договору, а також під текстом паспорту споживчого кредиту.

Згідно з випискою по особовому рахунку на ім`я ОСОБА_1 за перiод з 28.09.2021 по 10.04.2024 (рахунок № НОМЕР_1 ), АТ «Банк Кредит Дніпро» взяті на себе зобов`язання за кредитним договором 26209000507493 виконав у повному обсязі.

У п. 42 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення № 75) вказано, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 57 Положення № 75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

У п. 60 Положення № 75 зазначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно з п. 62 Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц.

Окрім того, відповідно до ч. 2. ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Верховний Суд у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 зазначив: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Тобто, внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупність інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Аналогічна позиція висловлена в поставові КЦС ВС від 15.01.2025 року у справі №753/16762.

Отже, виписки на ім`я відповідача ОСОБА_1 (рахунок № НОМЕР_1 ) є належним та допустимим доказом, що підтверджують рух коштів по рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчать про користування кредитом і утворення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором за кредитним договором №26209000507493 від 28.09.2021 відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним

договором порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 25 092,53 грн, з яких: 11706,51 грн - залишок простроченого кредиту; 10229,63 - залишок прострочених вiдсоткiв; 3 156,39 - залишок прострочених комiсiй.

Заперечень щодо правильності розрахунку заборгованості відповідачем не заявлено.

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №11/04/24.

Згідно з п. 6.3. Договору факторингу з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п.6.2.2. цього Договору, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) клієнта за цими кредитними договорами.

Відповідно до п.7.1. Договору факторингу фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього права вимоги. Розмір фінансування становить 5 400 004,00 гривень без пдв і був сплачений фактором клієнту, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18 від 11.04.2024 р. на суму 5 400 004,00 грн.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 р., а саме акту приймання-передачі Реєстру боржників від 11.04.2024, АТ «Банк Кредит Дніпро» передав, а ТОВ «Санфорд Капітал» прийняв Реєстр боржників від 11.04.2024, складений за формою згідно із Додатком № 1 до договору, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 (під порядковим номером 1784).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є Додатком №1 до договору факторингу №11/04/24 від 11.04.2024 р., заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 25 246,06 грн за кредитним договором №262209000507493 від 28.09.2021 перейшла від кредитора АТ «Банк Кредит Дніпро» до нового кредитора ТОВ «Санфорд Капітал».

Таким чином, АТ «Банк Кредит Дніпро» передало ТОВ «Санфорд Капітал» права вимоги за кредитним договором №№262209000507493 від 28.09.2021 укладеним із ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства позивач самостійно визначає обсяг та межі позовних вимог, за якими просить стягнути з відповідача заборгованість сумі 25246,06 грн., що складається з: залишку по тілу кредиту 11706,51 грн., залишок по відсотках 10383,16 грн., залишок нарахованих строкових комісій 3156,39 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов`язання з повернення кредитних коштів первісним кредиторам.

Відступленням права вимоги є договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

20.01.2025 ТОВ «Санфорд Капітал» надіслано ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості в розмірі 25246,06 грн. протягом 30 календарних днів з дня пред`явлення цієї вимоги, в якій повідомлено, щодо відступленого банком і набуте ТОВ «Санфорд Капітал» право вимоги за договором № 26209000507493 від 28.09.2021.

Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень щодо умов та правил надання банківських послуг не надав, доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, або доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за умовами Договору №262209000507493 від 28.09.2021 не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості за Договором № №262209000507493 від 28.09.2021 у розмірі 11706,51 грн (залишок простроченого кредиту) та 10383,16 грн. (залишок прострочених відсотків) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, що стосується вимог позову про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у сумі 3156,39 грн, суд зазначає на наступне.

Умовами укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 кредитного договору № 26209000507493 від 28.09.2021, зокрема, пунктом 1.2.4 передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,00% від суми кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже ,Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті першої та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх

додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживчекредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 1 2Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пунктів 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу у якості «обслуговування кредитної заборгованості» та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх банком зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченою комісією в розмірі 3156,39 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 26209000507493 від 28.09.2021 у розмірі 22089,67. грн., що складається з: 11706,51 грн - залишок простроченого кредиту, 10383,16 грн. - залишок прострочених відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує, що у відповідності до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи в разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову (87,50 %) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2119,60 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7200,00 грн.

Так як позивач скористався правовою допомогою, про що свідчить копія договору про надання правової (правничої) допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3332, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1310920, копію акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16.12.2024, а тому, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, та враховуючи те, що відповідачем не були надані заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 7200,00 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за договором № 26209000507493 від 28.09.2021 в розмірі 22089 (двадцять дві тисячі вісімдесят дев`ять) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 7200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. судовий збір у розмірі 2119 (дві тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 60 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, прим. 68,69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко