Ухвала суду № 138203366, 14.07.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 532/2036/24

Провадження № 2/533/506/26

УХВАЛА

14 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області одноособово у складі головуючого судді Оксенюк М.М. розглянув у порядку письмового провадження заяву керівника Решетилівської окружної прокуратури Лігоміни Ярослава Анатолійовича про відвід судді у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ

09.09.2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, площею 2 га.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04.06.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

14.07.2024 відповідно до розпорядження Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07.07.2025 до Козельщинського районного суду Полтавської області, після задоволення заяв про відвід та самовідвід суддів зазначеного суду, надійшла цивільна справа за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи судової справи між суддями від 14.07.2025 вбачається, що визначений головуючий по справі суддя Оксенюк М.М.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.05.2025 справу за вищезазначеним позовом прийнято до провадження та залишено без руху.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.08.2025 справу за вищезазначеним позовом залишено без розгляду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26.05.2026 ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.08.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.06.2026 призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 02.07.2026 о 13 годині 30 хвилин в приміщенні Козельщинського районного суду, зал судового засідання №1 за адресою: Полтавська область, селище Козельщина, вул. Остроградського 75/15.

02.07.2026 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено.

09.07.2026 керівник Решетилівської окружної прокуратури Лігоміна Ярослав Анатолійович направив до суду заяву про відвід головуючого судді.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що на його думку суддя Оксенюк М.М. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, виходячи з наступного.

Головуючим суддею вже сформовано процесуальну позицію щодо неможливості розгляду вищезазначеної позовної заяви, яка викладена в ухвалі Козельщинського районного суду від 01.08.2025, а Полтавським апеляційним судом її визнано помилковою та скасовано, тому виникає обґрунтований сумнів у здатності судді об`єктивно переглянути свою ж попередню правову позицію, так як під час нового судового розгляду справи, суддя фактично повинен повторно оцінювати ті самі обставини, щодо яких він висловився.

Крім цього, існують сумніви у неупередженості та здатності судді забезпечити безсторонній розгляд справи, оскільки головуючий суддя Оксенюк М.М. при подальшому розгляді справи фактично підтверджуватиме помилковість власної попередньої позиції або намагатиметься обґрунтувати її правильність.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч.ч.7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Отже, оскільки заява про відвід судді надійшла від керівника Решетилівської окружної прокуратури Лігоміни Ярослава Анатолійовича поза межами судового засідання, то вона розглядається у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Підстави для відводу судді регламентовані статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч.2 ст.39 ЦПК України).

На підставі частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Під час розгляду заявленого відводу суддя першочергово враховує мету вказаного процесуального інституту.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 щодо розгляду заяви про відвід судді у справі № 908/137/18 зазначила, що для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача.

У своєму рішенні від 09.12.2024 у справі № 712/4776/24 (провадження №61-13644сво23) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

«Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого необхідно враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно

встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності….» (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 липня 2010 року у справі «Газета Україна-центр» проти України», пункт 28).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді необхідно визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України», пункт 56).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», пункти 49, 50).

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, пункт 48).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи від 01 січня 2001 року «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів»).

Судом встановлено, що ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки залишено без руху.

Встановлено першому заступнику керівника Решетилівської окружної прокуратури строк для усунення недоліків впродовж 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а саме в частині внесення на депозитний рахунок суду (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 26304855, рахунок: UA 398201720355289002000015950 , банк: ДКСУ, м. Київ) відповідної грошової суми в розмірі дійсної (реальної) оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель».

Головуючим суддею Оксенюком М.М. під час постановлення ухвали про залишення позову без руху зазначено, що поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку, що знаходяться у власності відповідача ОСОБА_1 , який у свою чергу набув у власність відповідно до договору купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_2 та відповідачем. Позовні вимоги прокурора фактично направлені на припинення речового прав та повернення спірної земельної ділянки Кобеляцькій міській раді Полтавської області.

Отже, судом було встановлено, що спір у цій справі є майновим і прямо пов`язаний з вилученням із власності та володіння відповідачів нерухомого майна, тому у зв`язку з набранням ЗУ № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", а саме на підставі ч. 4 ст.177, ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор був зобов`язаний надати до суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі дійсної (реальної) вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки), яка повинна бути здійснена в порядку визначеному законом.

Ухвалою суду від 01.08.2025 позовна заява першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки залишено без розгляду.

26.05.2026 постановою Полтавського апеляційного суду скасовано ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.08.2025, справа направлена для продовження до суду першої інстанції.

Суд звертає увагу на те, що заява прокурора про відвід судді не містить жодних доказів про упередженість чи необ`єктивність головуючого судді по цій справі.

Проте, з поданої заяви вбачається, що у прокурора склалось власне стійке суб`єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі та виникла суб`єктивна думка щодо необ`єктивності судді, а отже думка, що головуючий у справі суддя, може ухвалити рішення в інтересах протилежної сторони.

Тобто за суб`єктивним критерієм у прокурора виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи.

В цьому випадку з урахуванням обставин справи, думка сторін є важливою, оскільки законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом в складі судді Оксенюка М.М., за результатами розгляду справи, якщо воно буде винесено не на користь позивача, останнім в силу власного сприйняття процесу та суб`єктивної оцінки дій головуючого судді з позиції існуючої, на думку позивача упередженості, буде ставитись під сумнів.

Отже, суд вважає, що в цій справі є важливим виключити будь-які сумніви щодо необ`єктивного розгляду справи, а також сумніви щодо законності та обґрунтованості будь-якого судового рішення по цій справі, особливо якщо воно буде ухвалене не на користь позивача, що є можливим тільки в тому випадку, якщо справу розгляне інший склад суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву про відвід судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36 - 41, 247, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Задовольнити заяву керівника Решетилівської окружної прокуратури Лігоміна Ярослава Анатолійовича про відвід судді.

Відвести суддю Козельщинського районного суду Полтавської області Оксенюка Михайла Миколайовича від участі у розгляді цивільної справи за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про витребування земельної ділянки.

Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення у порядку, передбаченому ст. 33, 41 ЦПК України, іншого складу суду, який буде розглядати цивільну справу .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Оксенюк