Рішення № 138202883, 23.06.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 357/2368/26

Провадження № 2/376/1117/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді - Ловінської С.С.,

за участю секретаря - Кропивлянської С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020 в розмірі 50 772,46 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 26.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 837238715, відповідно до якого відповідач отримав кошти в сумі 16 320,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розмірі кредиту, грошову одиницю, строк та умови користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 16320,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн. 28.11.2018 між Первісним кредитором ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 82 від 11.06.2020, за яким до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, на виконання договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50 772,46 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 50 772,46 грн, яка складається з: 20 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 30 772,46 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 13.03.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця проживання та місця реєстрації. Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, заперечень проти позову або відзиву на позов не подавав.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 26.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №837238715 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 7TU32JE5 (а.с. 45).

Відповідно до п.п.1.1.-1.5 Договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16320 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником. На період строку, визначеного п.1.2.Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі, 0,61 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом.

Відповідно до п.4.1. невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Відповідно до п.2.1.1.1. Договору Товариство має право вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.4.3. Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно п.4.4. з урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 223,26 відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 відсотків річних за Базовою ставкою.

Згідно п.2.1.1.6. Договору Товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, з урахуванням вимог законодавства України.

27.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №837238715 від 26.02.2020 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 200,00 грн (а.с. 46 зворот).

28.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №837238715 від 26.02.2020 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 400,00 грн (а.с. 46).

28.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №837238715 від 26.02.2020 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 500,00 грн (а.с. 47 зворот).

01.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №837238715 від 26.02.2020 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 550,00 грн (а.с. 47).

02.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №837238715 від 26.02.2020 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2030,00 грн (а.с. 48).

Згідно платіжного доручення № a58b8d07-40ce-411d-886d-e315fb5d1077 від 26.02.2020 кошти в сумі 16320,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

Згідно платіжного доручення № beffc6f5-5ca7-4b7a-9c4b-6264e9dcef83 від 27.02.2020 кошти в сумі 200,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

Згідно платіжного доручення № c0203993-b1ef-4ec7-9d36-d418f70540de від 28.02.2020 кошти в сумі 400,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

Згідно платіжного доручення № 4ecb139f-45b7-4d46-835c-f7b8ba0c21e0 від 28.02.2020 кошти в сумі 500,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

Згідно платіжного доручення № 3f6ff5ac-994b-40d1-a895-99cef55b60a9 від 01.03.2020 кошти в сумі 550,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

Згідно платіжного доручення № ff40deb2-ace9-4107-8b1a-d3e8ec60f3c6 від 02.03.2020 кошти в сумі 2030,00 грн ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-49XX-XXXX-5284.

До матеріалів справи долучено Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 26.02.2020 (а.с.38), Правила надання грошових коштів у позику (а.с.39-41), Алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів (а.с.32-33), Алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (нова редакція) (а.с.35-37).

Встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 82-83).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 80 від 11.06.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №837238715 від 26.02.2020 у розмірі 49 412,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом 20 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 29 412,46 грн (а.с.80-81).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 76-77).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020 на загальну суму 50772,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом 20 00,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 30772,46 грн (а.с.74-75).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е (а.с. 70-71).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020 на загальну суму 50772,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом 20 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 30772,46 грн (а.с.68-69).

Таким чином, судом встановлено, що у ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020 перейшло до позивача ТОВ «ФК «Ейс», а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі наведених вище фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17 відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Натомість, до дійсних належать такі права вимоги, які юридично існують, виникнуть в майбутньому, або права по зобов`язаннях, за якими не настав строк виконання. Причому поняття дійсних вимог є ширшим, ніж наявних або існуючих, оскільки дійсними можуть бути не тільки зобов`язальні вимоги, що існують у даний час, а й ті, що виникнуть у майбутньому.

Водночас наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога).

Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу.

До такого висновку дійшов також Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 січня 2026 року в справі 727/2790/25.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020.

Відповідно до розрахунку, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 837238715 від 26.02.2020 становить 49412,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом 20 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 29 412,46 грн (а.с.59-60).

Відповідно до розрахунку, сформованого ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 837238715 від 26.02.2020 становить 50 772,46 грн, яка складається з заборгованость по тілу кредиту 20 000,00 грн та заборгованость по процентах 30 772,46 грн (а.с.58).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №837238715 від 26.02.2020, сформованого ТОВ ФК «Ейс» ОСОБА_1 за період 14.07.2025 по 26.12.2025 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» в розмірі 50 772,46 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 20 000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами 30 772,46 грн (а.с.57).

ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору взяв на себе зобов`язання сплатити кредит у визначений договором строк, та вказаний обов`язок ним не був виконаний, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення кредиту за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

В постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором

Відповідно до п.1.3 Договору № 837238715 від 26.02.2020 виключно на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,61 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Згідно п. 1.4. Договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом.

Відповідно до договору № 837238715 від 26.02.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в розмірі 16 320,00 грн строком на 30 днів до 27.03.2020 (згідно п.1.2. Договору та Додатку №1 до Договору). Також у додаткових угодах, а саме у Додатках №1 до договору вказано термін платежу до 27.03.2020.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою після 27.03.2020, оновлених графіків розрахунків та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Отже, кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом за вказаним договором по 27.03.2020, але провів нарахування відсотків по 15.06.2020.

Нарахування та стягнення із відповідача процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Виходячи із принципу змагальності сторін, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості, обов`язком позивача є доведення належними та допустимими доказами умов кредитування та наявності заборгованості.

Таким чином, в межах 30-денного строку відповідач повинен був повернути 20000,00 грн тіла кредиту і проценти, обраховані таким чином:

(16320 тіло х 1,70%) х 1 день = 277,44 грн

(16520 (з яких 16320+200) тіло х 1,70%) х 1 день = 280,84 грн

(17420 (з яких 16520+400+500) тіло х 1,70%) х 1 день = 296,14 грн

(17970 (з яких 17420+550) тіло х 1,70%) х 1 день = 305,49 грн

(20000 (з яких 17970+2030) тіло х 1,70%) х 26 днів) = 8 840 грн.

Всього:277,44+280,84+296,14+305,49+8 840 = 9 999,91 грн.

Але позивач не обгрунтував підстав пролонгації кредитного договору і нарахування відсотків з 27.03.2020 по 15.06.2020, а тому доведеною сумою боргу є 29 999,91 грн (20 000 грн тіло + 9 999,91 грн проценти).

Аналізуючи умови Договору № 837238715 від 26.02.2020 щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 837238715 від 26.02.2020 в сумі 29 999,91 грн.

Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 59,09 % (29999,91 грн х 100 : 50772,46 грн), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1573,21 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 136,30 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 837238715 від 26.02.2020 у розмірі 29 999,91 грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 91 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1573,21 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят три гривні 21 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 136,30 грн (чотири тисячі сто тридцять шість гривень 30 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська