Рішення № 13820153, 07.02.2011, Приморський районний суд м. Одеси

___________

Справа № 2-2029/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „Аурум” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та моральної шкоди ;

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ „Аурум” про стягнення заборгованості по заробітній платі з 01.03.2009 року по 23.12.2009 року в сумі 8741,19 грн., стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.12.2009 року по день розгляду даної справи в суді, входячи з середньоденної заробітної плати у розмірі 55,35 коп., та моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. .

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що наказом ЗАТ „Аурум” № 33 від 24.12.2009 року його було звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з 24.12.2009 року, але в день звільнення розрахунок з ним проведено не було.

Також позивач зазначає, що через невиплату заробітної плати у встановлені терміни та невиплату належного йому розрахунку при звільненні на протязі тривалого часу з вини відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях, що повязано з тим, що він та члени його сім'ї змушені скоротити до мінімуму витрати на харчування, на придбання необхідних їм речей та необхідних йому ліків, до того ж, він не в змозі сплачувати комунальні платежі, борг за які зростає, й все вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

Представник відповідача Чижиков О.П. 12.10.2010 року подав адресовані суду свої письмові заперечення на позов, які приєднані судом до матеріалів справи, але не повідомив суду причину своєї неявки в судове засідання 07.02.2011 року, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 працював в ЗАТ „Аурум” на посаді ювеліра. Наказом ЗАТ „Аурум” № 33 від 24.12.2009 року позивача було звільнено по п.1

ст.40 КЗпП України (за скороченням штату працівників).

Також судом установлено, з 01.03.2009 року по 23.12.2009 року відповідачем була нарахована позивачу заробітна плата у загальному розмірі 7479,91 грн. (з урахуванням податків, що підлягають відрахуванню із заробітної плати), яка не була сплачена відповідачем позивачу в день його звільнення, що підтверджується довідкою відповідача за № 135 від 19.08.2010 року, а також не сплачена станом на день розгляду даної справи в суді, що є порушенням діючого законодавства про оплату праці, у тому числі ст.ст.115,116 КЗпТ України.

Таким чином, в силу ст.117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до розяснень, що надані в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування законодавства про оплату праці”, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальність.

Судом установлено, що в листопаді та грудні 2009 року було 38 робочих днів, а з наданої позивачем роздруківки про його заробітну плату вбачається, що в листопаді та грудні 2009 року йому була нарахована заробітна плата в розмірі 1431,71 грн. (680,39грн.+751,32грн., тобто без врахування нарахованих позивачу в грудні 2009р. компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги), отже його середньоденний заробіток склав 37,68 грн. (1431,71грн.:38д.).

Таким чином, належний позивачу від відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 24.12.2009 року по 07.09.2011 року (з 24.12.2009р. по 31.12.2009р.- 6 робочих днів, в січні 2010р. 19 робочих днів, в лютому 2010р.- 20 робочих днів, в березні 2010р.- 22 робочих дня, в квітні 2010р. 21 робочий день, в травні 2010р. 17 робочих днів, в червні 2010р. 21 робочий день, в липні 2010р. 22 робочих дня, в серпні 2010р. 21 робочий день, у вересні 2010р. 22 робочих дні, в жовтні 2010р. 21 робочий день. В листопаді 2010р. 22 робочих дня, в грудні 2010р. 23 робочих дні, в січні 2011р. 19 робочих днів, з 1 по 7 лютого 2011р. 5 робочих днів, а всього 281 робочий день) складає 10588,08 грн. (37,68грн.х281д.)без врахування податків та обовязкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що через порушення його законних прав відповідачем у звязку з невиплатою йому заробітної плати у встановлені терміни та невиплатою належного йому розрахунку при звільненні на протязі тривалого часу йому завдана моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях, пов'язаних з тим, що він не в змозі сплачувати комунальні платежі, борг за які зростає, а також з тим, що він та члени його сім'ї змушені скоротити до мінімуму витрати на харчування, на придбання необхідних їм речей та необхідних позивачу ліків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи тяжкість і тривалість моральних страждань, які зазнав позивач, ступінь вини відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди, на думку суду, відшкодування моральної шкоди позивачу у розмірі 5 000,00 грн. буде цілком відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог, що складає 190,18 грн. (7479,91грн.+10588,08грн.=18167,99грн.х1%=181,68грн.+8.50грн.), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.115,116,117, 237-1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Аурум” на користь ОСОБА_2 грошові кошти, що належать йому при звільненні, у розмірі 7479 (сім тисяч чотириста сімдесят девять) грн. 91 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10 588 (десять тисяч пятсот вісімдесят вісім) грн. 08 коп. без врахування податків та обовязкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати, та моральну шкоду у розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Аурум” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. (на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області : от правник : ГУДКУ в Одеській області; код ЄДОРЛУ 23213460; МФО 828011; Банк ГУДКУ в Одеській області, р/р 31217259700008; призначення платежу 22050000) та судовий збір у розмірі 190 (сто девяносто) грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Н.А.Ільченко