Ухвала суду № 138200974, 13.07.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/769/26

Провадження №2-з/291/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участі секретаря Герасимчук Н. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області заяву представника позивачів адвокат Бойка Андрія Степановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Всьому свій час» про скасування права власності та права оренди на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав,

в с т а н о в и в:

10.07.2026представник ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - адвокат Бойко А.С.звернувся до Ружинського районного суду Житомирскої області з позовною ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «Всьому свій час» про скасування права власності та права оренди на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав.

Одночасно з позовною заявою позовною заявою представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

-накласти арешт на земельну ділянку площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480, земельну ділянку площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельну ділянку площею 1.1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельну ділянку площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), які є предметом спірних правовідносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

-заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480, земельної ділянки площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельної ділянки площею 1.1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельної ділянки площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483, які є предметом спірних відносин, до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви;

-заборонити ОСОБА_3 та ФГ «ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС», вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480, земельної ділянки площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельної ділянки площею 1.1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельної ділянки площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483 зокрема поділу, відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, щодо них.

В обґрунтуванні заяви зазначено, що предметом спору є земельна ділянка земельної ділянки площею 2,3415 га,та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельна ділянка площею 0,3770 га,надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі за текстом Земельні ділянки) і які підлягають витребуванню на користь позивачів. До їх поділу, земельні ділянки мали наступні кадастрові номера:- земельна ділянка площею 2,3415 га -1825282800:01:000:0380;- земельну ділянку площею 0,3770 га - 1825282800:01:000:0402.Земельні ділянки перебували у власності батька позивачів - ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час спроби оформити свої спадкові права позивачка ОСОБА_1 отримавши у ЦНАП Ружинської селищної ради Житомирської області інформації щодо Земельних ділянок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виявила факт того, що до ДРРП внесені записи про реєстрацію права власності на Земельні ділянки за ОСОБА_7 , а підставою для державної реєстрації права власності стала Ухвала Сквирського районного суду Київської області від 22 липня 2024 року у цивільній справі №376/2085/24 якою затверджено мирову угоду, між позивачем ОСОБА_7 та відповідачем, померлим ОСОБА_6 , за умовами якої визнано за ОСОБА_7 право власності на Земельні ділянки в рахунок погашення боргу згідно договору позики.

Вказане рішення суду заявниками було оскаржено та Постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 22 липня 2024 року скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів закрито.

Водночас 04.11.2025, за день, до розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, ОСОБА_7 здійснив відчуження Земельних ділянок на користь відповідача по справі ОСОБА_3 , за договорами купівлі продажу серія та номер 1867 та 1868 які посвідчені державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Ставничим О.В.

Також заявник указує, що ОСОБА_3 , провела поділ земельної ділянкиплощею 0,3770, кадастровий номер 1825282800:01:000:0402. В результаті поділу 17.11.2025, формуються (проходять державну реєстрацію в ДЗК) дві земельні ділянки:площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480;площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481. Аналогічна ситуація склалася із земельною ділянкою площею 2,3415 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0380. В результаті поділу якої, 17.11.2025 формуються (проходять державну реєстрацію в ДЗК) дві земельні ділянки:площею 1.1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482;площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483.Новосформовані земельні ділянки ОСОБА_3 передала в строкове (на 49 років) платне користування ФГ «ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС» у відповідності до договорів оренди землі від 21.01.2026 року.Новосформовані земельні ділянки також є предметом позову, адже по них ставиться питання з приводу припинення речових прав та скасування їх державної реєстрації у Державному земельному кадастрі як об`єкта прав.

Оскільки, зареєстроване право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 1825282800:01:000:0480, 1825282800:01:000:0481, 1825282800:01:000:0482, 1825282800:01:000:0480 є спірним, а також існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити поділ/обєднання спірних земельної ділянки, або її відчуження на користь інших осіб (такі дії вже вчинялися), що може значно утруднити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду в частині вимоги про скасування реєстрації (припинення) речових права на них, а також вимоги про скасування земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та вимоги про витребування земельних ділянок, представника заявників просить про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, які належать або підлягають передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами є правовідносини з приводу земельних ділянок: площею 2,3415 га, кадастровим номером1825282800:01:000:0380, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;площею 0,3770 га, кадастровим номером 1825282800:01:000:0402надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які підлягають витребуванню на користь позивачіва також припинення речових прав та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі як об`єкта прав на новосформовані земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу вказаних вище: земельної ділянкиплощею 0,3770, кадастровий номер 1825282800:01:000:0402 на дві земельні ділянкиплощею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480 та площею 0.1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481;а також земельної ділянки площею 2,3415 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0380 на дві земельні ділянки:площею 1.1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482 таплощею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483.

У поданій заяві про забезпечення позову вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Судом досліджено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтувала причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Вказані заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом розгляду у цій справі, оскільки спір стосується вищевказаного нерухомого майна.

За приписами ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За таких обставин, ураховуючи пов`язаність вищевказаних заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойка Андрія Степановича про забезпечення позову задовольнити повністю.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480,земельну ділянку площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельну ділянку площею 1,1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельну ділянку площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483 та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо), які є предметом спірних правовідносин.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальним органам вносити до Державного земельного кадастру відомості та зміни щодо земельної ділянки площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480,земельної ділянки площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельної ділянки площею 1,1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельної ділянки площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483, які є предметом спірних відносин.

Заборонити ОСОБА_3 та ФГ «Всьому свій час», вчиняти дії щодо земельної ділянки площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0480,земельної ділянки площею 0,1885 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0481, земельної ділянки площею 1,1707 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0482, земельної ділянки площею 1.1708 га, кадастровий номер 1825282800:01:000:0483 зокрема поділу, відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, щодо них.

Ухвалу до негайного виконання направити до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 13306, Україна, Бердичівський р-н, Житомирська обл., місто Бердичів, вулиця Європейська, будинок 128.

Ухвалу про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Про результати виконання ухвали повідомити суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Федорчук