Ухвала суду № 138200557, 09.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/801/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Від стягувача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 278/2994/23 та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06.08.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2013 року у сумі 48926,07 грн та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

На виконання вказаного рішення 09.10.2018 було видано виконавчий лист.

Представник заявника просить видати повторно виконавчий лист та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа, оскільки даний виконавчий лист було втрачено та пропущений строк з поважних причин та не з вини стягувача.

Представник АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на пункт 17.4 Перехідних положень ЦПК України, просить видати дублікат виконавчого листа по справі, оскільки рішення суду по справі № 278/801/18 не виконано.

Представник заявника у вищезазначеній заяві просив розглядати справу у їх відсутність (а.с. 2).

Представник боржника адвокат Колупаєв В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви у повному обсязі, вважаючи її необґрунтованою. Зазначив, що виконавчий лист у справі був виданий, а державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказував, що як виконавчий лист, так і постанова перебувають у банку. Звернув увагу, на те, що заявник звернувся із відповідною заявою лише тепер, тоді як вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дубліката належним чином не обґрунтовані. Також зазначив, що окремі документи не збереглися, оскільки після закінчення встановленого строку зберігання були знищені, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви.

Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував у повному обсязі проти задоволення заяви; повідомив суд, що погашення боргу не здійснював; підтримав думку свого представника.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, вислухавши думку учасників справи, дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

На підтвердження заявлених вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано копію запиту від 22.04.2026 року, адресованого Житомирському відділу державної виконавчої служби у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому банк просив надати інформацію щодо перебування на виконанні виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №278/801/18, виданого 09.10.2018 Житомирським районним судом Житомирської області, а у разі повернення виконавчого документа стягувача надати копію постанови про його повернення та підтвердження направлення виконавчого документа і постанови стягувачу. До запиту долучено документи, що підтверджують його направлення засобами поштового зв`язку (а.с. 10).

Згідно з листа Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.05.2026 року №50761 вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №59948333 з примусового виконання виконавчого листа №278/801/18, виданого 09.10.2018 Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 48926,07 грн. У листі зазначено, що 03.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 25.05.2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливе звернути стягнення. Також повідомлено, що надати підтвердження направлення стягувачу виконавчого документа та постанови про його повернення не можливо, оскільки відповідні реєстри відправлень були знищені після закінчення строку їх зберігання, а матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання. Крім того, зазначено, що повторно виконавчий документ до виконання не надходив (а.с. 6).

Відповідно до постанови від 25.05.2021 року виконавчий лист №278/801/18 виданий 09.10.2018 року, повернуто стягувачу (а.с. 7).

Крім того, до матеріалів справи долучено довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 14.05.2026 про втрату виконавчого документа, в якій зазначено, що після отримання відповіді органу державної виконавчої служби банком встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа та сам виконавчий лист до банку не надходили, а надати докази їх направлення державний виконавець не має можливості через знищення відповідних матеріалів. У зв`язку з цим заявник вважає оригінал виконавчого листа втраченим (а.с. 8)

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту ч.1 ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином заявник повинен довести, по-перше, що оригінал виконавчого документа втрачено ним або виконавчою службою; по-друге, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився на час подачі заяви про видачу дубліката і у випадку, якщо він закінчився - довести, що він пропущений.

Проаналізувавши наявні у справі докази та пояснення божника та його представника, суд вважає, що представник заявника не довів допустимими, достовірними та достатніми доказами як втрати виконавчого документу так і поважності пропуску строку пред`явлення його до виконання.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення у законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана із розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення було ухвалено 06.08.2018 року, виконавчий лист було видано 09.10.20118 року, виконанням якого розпочато 03.09.2019 року, повернуто виконавчий документ 25.05.2021 року, а заявник почав цікавитись ходом виконавчого провадження лише у 2026 році.

Отже, суд вважає, що при зверненні до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, представник заявника не надав належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, що підтверджували поважність підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 12, 22 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 81, 76-79, 263, 433 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2026.

Суддя О. М. Дубовік