Рішення № 138199172, 14.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/407/26

Провадження № 2/156/387/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №8030565 від 14.04.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у розмірі 102952,91 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, умови якого відповідач не виконав.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК» Кредит-Капітал».

Відповідач у судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву представник позивача адвокат Свередюк Ю.А. просила розглянути справу без її та відповідача участі. Заперечуючи проти позовних вимог зазначала, зокрема, що з урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24.12.2023, відсотки з 24.12.2023 по 21.04.2024 (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5%, з 22.04.2024 по 19.08.2024 (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1%. З огляду на наведені положення законодавства, за умовами договору щодо розміру денної процентної ставки за період з 15.04.2024 по 21.04.2024 (7 днів) у розмірі 1,4% (враховуючи, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних) щоденно, відтак заборгованість за нарахованими процентами за вказаний період складає 1254,89 грн. За період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) у розмірі 1,5% щоденно, відтак заборгованість за нарахованими процентами за вказаний період складає 23049,00 грн. За період з 20.08.2024 по 24.03.2024 (217 днів) у розмірі 1,0% щоденно, відтак заборгованість за нарахованими процентами за вказаний період складає 26557,97 грн. Разом заборгованість за відсотками становить 50861,86 грн. Окрім цього, ОСОБА_1 здійснив прострочення за даним кредитним договором у період дії воєнного стану, тому він звільняється від сплати неустойки, штрафу та пені за таке прострочення. Таким чином, з ОСОБА_1 до стягнення підлягає сума заборгованості у розмірі 64379,96 грн, яка складається з 12238,10 грн тіла кредиту, 50861,86 грн заборгованості за відсотками, 1280,00 грн заборгованості за комісією.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.77, 79, 80 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8030565.

Відповідно до п.1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно із п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 12805,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 14.04.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за коритування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіка платежів, наведеного у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 25.03.2025 (п.1.3, 1.4 договору).

Відповідно до п.1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.6 договору комісія за надання кредиту становить 1472 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 511 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою ставкою 876 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 82807,35 грн. Тип процентної ставки фіксований.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 516875*35 (п.2.1 договору).

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з Графіком платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіка платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів (п.4.1 договору).

Договір про споживчий кредит підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 482636, відповідно до розділу п.6 договору.

У Додатку № 1 до кредитного договору № 8030565 від 14.04.2024 сторонами договору узгоджено Графік платежів, яким визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення.

Підписанням договору ОСОБА_1 також підтвердив, що був ознайомлений з усіма його умовами та отримав його електронний примірник з додатками, також він був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, правилами надання кредиту, які розміщені на сайті Товариства, інформацією зазначеною у Законі України «Про споживче кредитування».

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 05.05.2026, наданої на виконання ухвали суду від 21.04.2026, вбачається, що у банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . На вказаний рахунок 14.04.2024 були зараховані кошти у сумі 12805,00 грн.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 12805,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.

Також, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» 24.09.2024 укладено договір про відступлення права вимоги №110-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 8030565 від 14.04.2024.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано належні і допустимі докази на підтвердження укладення 14.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит №8030565 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 12805,00 грн.

Також, позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача складає 102952,91 грн, з яких 12238,10 грн заборгованість за основною сумою боргу, 84534,81 грн сума заборгованості за відсотками, 1280,00 грн заборгованість за комісією, 4900,00 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення залишку тіла кредиту в розмірі 12238,10 грн та заборгованості за комісією в розмірі 1280,00 грн, суд зазначає, що вони є повністю обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, визнаються відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім тіла кредиту позивач просив стягнути заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 84534,81 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості у період з 15.04.2024 по 29.04.2024 застосовувалась процентна ставка в розмірі 1,40% в день, а з 30.04.2025 по 24.03.2025 відсоткова ставка становила 2,4% в день. Відсотки за кредитом нараховані у межах погодженого сторонами кредитного договору.

Проте, умови договору, в частині нарахування процентів за такими відсотковими ставками не можуть бути застосовані, оскільки такі є нікчемними.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права, нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00% в день.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 14.04.2024 кредитний договір, за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому первісний кредитор не мав права визначати проценту ставку у розмірах 1,40 % та 2,40 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитний договір укладено 14.04.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні (1,40 % та 2,40 %) є нікчемною в силу положень ч.5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки такий договір укладений після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому в даному випадку відсотки не можуть перевищувати 1%.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку з цим заявлену до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитними коштами суд перераховує.

Період нарахування відсотків з 15.04.2024 по 14.05.2024 становить 30 календарних днів, а тому розмір заборгованості за цей період становить 3841,50 грн (12805 грн (тіло кредиту) ? 1% ? 30 днів = 3841,50 грн).

У подальшому тіло кредиту зменшувалось, а відповідно до умов договору відсотки нараховуються на фактичний залишок кредиту.

Так, у період з 15.05.2024 по 29.05.2024 заборгованість за кредитом становила 12548,90 грн, відсотки за цей період складають 1882,34 грн (12548,90 грн (тіло кредиту) ? 1% ? 15 днів = 1882,34 грн).

Період з 30.05.2024 по 18.06.2024 (наступний період нарахування після здійснення відповідачем чергової проплати в рахунок погашення тіла кредиту) становить 20 календарних днів, протягом яких залишок основної суми боргу складав 12292,80 грн, а тому розмір заборгованості за цей період становить 2458,56 грн (12292,80 грн (тіло кредиту) ? 1% ? 20 днів = 2458,56 грн);

Період з 19.06.2024 по 24.03.2025 (останній період після здійснення відповідачем чергової проплати в рахунок погашення тіла кредиту) становить 279 календарних днів, протягом яких залишок основної суми боргу складав 12238,10 грн, а тому розмір заборгованості за цей період становить 34144,30 грн (12238,10 грн (тіло кредиту) ? 1% ? 279 днів = 34144,30 грн).

За результатами проведеного судом перерахунку, сукупний правомірний розмір заборгованості за процентами за загальний період тривалістю 344 календарних дні за ставкою 1% становить 42326,70 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 42326,70 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 4900,00 грн, суд зазначає наступне.

Так, неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Позивач просить стягнути заборгованість за штрафами у розмірі 4900,00 грн. Однак, відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, нарахування пені у розмірі 4900,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 55844,80 грн, яка складається з: 12238,10 грн тіла кредиту; 42326,70 відсотків за користування кредитними коштами; 1280 комісії за видачу кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов?язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (55844,80 грн (розмір задоволених вимог) х 100 % / 102952,91 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 54,24% задоволених вимог; 2662,40 грн х 54,24%/100 = 1444,09 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, слід зазначити наступне.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову: копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного з АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І.; копію ордеру на надання правничої допомоги; копію акту наданих послуг №Д/20156 від 09.03.2026 та детального опису до акту.

Відповідно до п.1.1, 2.3 договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах у юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ.

З акта наданих послуг правничої допомоги та детального опису до нього слідує, що вартість послуг у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №8030565 від 14.04.2024 склала 8000,00 грн, яка складається з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та звернення до суду з позовом.

Вищенаведені документи оцінюються судом, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наслідками розгляду цієї справи позовні вимоги судом задоволено на 54,24%, отже судові витрати сторін на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 4339,20 грн (8000,00 х 54,24%/100 =4339,20).

Представник відповідача у клопотанні від 05.06.2026 просила суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 1000,00 грн, у зв`язку з недотриманням вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягу та часу, витраченого на її виконання.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. З огляду на викладене вище, суд вважає наявними підстави для відмови у відшкодування за рахунок відповідача повністю всієї суми заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на невідповідність таких витрат вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні. Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Таким чином, суд, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат та враховуючи складність справи, докази у справі, їх необхідність, обсяг наданих послуг та виконані роботи, а також заявлені позовні вимоги і розмір їх задоволення, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціною позову, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалістю судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000 гривень.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 629, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №8030565 від 14.04.2024 у розмірі 55844 гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1444 гривні 09 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок.

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль Соцького, 1 корпус 28, код за ЄДРПОУ: 35234236;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Н.Н. Комзюк