Ухвала суду № 138198991, 13.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року справа № 580/7359/26 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

08.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул, прикордонника Лазаренка, буд. 1; код ЄДРПОУ 38646021) (далі - відповідач 1), 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18030, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 5; код ЄДРПОУ 38228576) (далі відповідач 2) про:

визнання протиправним і скасування акта № 2 розслідування нещасного випадку від 16 квітня 2026 року, затвердженого начальником 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Черкаській області, складеного за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 04 лютого 2026 року із начальником караулу 10 ДПРЧ 2 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Черкаській області майором служби цивільного захисту Баранюком Володимиром Петровичем;

зобов`язання відповідачів провести повторне, повне, всебічне та об`єктивне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 04 лютого 2026 року із ОСОБА_1 із дотриманням вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2024 року № 154 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»;

зобов`язання відповідачів під час проведення повторного спеціального розслідування забезпечити врахування: додаткових пояснень потерпілого після стабілізації стану його здоров`я; усіх медичних документів, отриманих після завершення первинного розслідування; висновків військово-лікарської комісії; обставин, пов`язаних із механізмом втрати несучої здатності конструкції, що спричинила нещасний випадок;

стягнення з відповідачів на його користь судових витрат.

Також до позовної заяви позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання цього адміністративного позову до ухвалення судового рішення у цій справі. Підстави для відстрочення сплати судового збору обґрунтовує тяжким станом здоров`я, тривалою непрацездатністю, відсутністю можливості працювати та отримувати стабільний дохід, значними витратами на лікування і реабілітацію, а також необхідністю забезпечення ефективного доступу до правосуддя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У позовній заяві позивач зазначив, що оскаржуваний акт № 2 від 16.04.2026 він отримав 21.04.2026.Після отримання спірного акта позивач мав право звернутися до суду з цими позовними вимогами протягом одного місяця, тобто до 21.05.2026. Однак звернувся 08.07.2026. Отже, пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суддя зауважує, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять клопотання про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причини пропуску такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Також положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Норми ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" приписують, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн. Тому позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (3 328,00 грн х 0,4% - вимога немайнового характеру).

Реквізити для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду: "отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206084023759; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається враховуючи факти та обставини, що унеможливлюють сплату судового збору.

До клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач не додав доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2025 р.). Крім того, доказом того, що він не має інших доходів, які обліковуються органами ДПС України, є саме довідка про доходи. То ж позивач не довів, що його майновий стан не дозволяє сплатити йому судовий збір, у зв`язку із чим клопотання не підтверджене доказами.

Частинами 1-2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору, а також заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску. З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю ОСОБА_1 задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк 10 днів з дати отримання цієї ухвали для усунення викладених у її мотивувальній частині недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

СуддяАнжеліка БАБИЧ