Рішення № 138198562, 09.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/916/26

Провадження № 2-о/515/1529/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в залі суду у м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області із заявою, заінтересовані особи Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ син виконував військовий обов`язок, захищав Україну у складі військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос». Згідно сповіщення про безвісті зниклого №23 від 27.01.2026 року, ОСОБА_2 зник безвісти 31.12.2025 року поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20260302-22-1 від 02.03.2026 року підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти на території бойових дій. У зв`язку з тим, що її син вважається зниклим безвісти, заявниця перебуває на обліку у фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Як мати безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 вона має право на грошове забезпечення відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" та Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884. Однак, під час підготовки документів, необхідних для отримання грошового забезпечення, з`ясувалось, що в документах, які підтверджують родинні зв`язки її та сина, містяться розбіжності. Зокрема, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №1255/1275 від 07.04.2026 року, заява ОСОБА_1 про можливість переведення грошового забезпечення її сина на особистий рахунок заявниці була повернута на доопрацювання у зв`язку з невідповідністю їхніх прізвищ, оскільки її прізвище записано " ОСОБА_3 ", а прізвище сина " ОСОБА_4 ". У військовій частині НОМЕР_1 зниклий безвісти військовослужбовець зарахований для проходження військової служби як " ОСОБА_4 ". При цьому при видачі паспорту серії НОМЕР_2 Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області від 26.12.2007 року, на підставі Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , заповненого на російській мові на ім`я " ОСОБА_5 , при перекладі з російської мови на українську була допущена помилка та невірно вказано " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_5 ", при цьому на Свідоцтві про народження сина міститься відмітка про видачу паспорта із зазначенням саме цієї серії та номера. Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін у зв`язку з усиновленням від 04.03.2026 року №0005688817, 24 листопада 2009 року здійснено внесення відповідних змін до актового запису про народження №287 від 03.12.1991 року, зокрема, внесені відомості про матір дитини - ОСОБА_1 . У повторному свідоцтві про народження та у актовому записі про народження, сформованому заявницею за допомогою додатку «Дія», син зазначений як " ОСОБА_5 ", його матір`ю вказана - ОСОБА_1 . Водночас, у документах, виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджують статус безвісти зниклого військовослужбовця, він зазначений як " ОСОБА_2 ", ідентифікаційний жетон військовослужбовця Збройних Сил України виданий також на ім`я " ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ".

За таких обставин, заявниця позбавлена можливості захистити своє право на отримання грошового забезпечення та гарантій, як член сім`ї зниклого безвісти солдата в інший спосіб, аніж встановити факт родинних відносин, адже грошове забезпечення членам сім`ї зниклих безвісти військовослужбовців та деяких інших осіб, пов`язується не з фактом розбіжності в прізвищі, імені чи по-батькові, а з особою, яка має право на отримання такого забезпечення.

Посилаючись на те, що у неї виникла необхідність підтвердження родинних відносин із сином, що є зниклим безвісти для звернення у подальшому за призначенням та виплатою грошового забезпечення, як члену його сім`ї, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", від встановлення факту родинних відносин з сином ОСОБА_2 залежить виникнення та зміна її немайнових та майнових прав, пов`язаних зі статусом зниклого безвісти, просила встановити факт того, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26 травня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні в порядку окремого провадження.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, розглянути справу у її відсутність у зв`язку з сімейними обставинами, заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з`явився, 30.06.2026 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти рішення у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Представники заінтересованих осіб - Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи суду не надіслали.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини третьої статті 211 ЦПК України, судом, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із копії паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 23 квітня 2004 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області слідує, що заявниця у справі народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Зоря Саратського району Одеської області та її прізвище записано « ОСОБА_3 » (а.с.6-7).

На ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Татарбунарською ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області 18.01.2024 року видана Картка платника податків № НОМЕР_6 із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_7 (а.с.8).

Згідно з Довідкою №104, виданою 20.05.2026 року Лиманською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

26 грудня 2007 року Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прізвище якого на сторінці з викладенням даних власника паспорта у перекладі на російську мову зазначено « ОСОБА_3 » (а.с.10).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого 21 грудня 1991 року відділом ЗАГСу м.Татарбунари Одеської області із даними, викладеними російською мовою вбачається, що син заявниці, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , записаний як « ОСОБА_5 », прізвище матері також мовою оригіналу вказано « ОСОБА_3 » (а.с.11).

Прізвище сина " ОСОБА_3 " зазначено також у свідоцтві про народження серії НОМЕР_9 , виданому повторно 10 лютого 2026 року Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, прізвище матері вказано « ОСОБА_3 » (а.с.12).

Батьком у обох свідоцтвах про народження зазначений ОСОБА_6 , актовий запис про народження вказаний однаковий №287 від 03 грудня 1991 року.

У витягу про актовий запис про народження №287 із мобільного стосунку «Дія» від 21.05.2026, сформованого ОСОБА_1 , яким підтверджується народження ІНФОРМАЦІЯ_10 дитини чоловічої статі (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце народження: Україна, Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбунари) та видача свідоцтв: НОМЕР_10 від 10.02.2026, НОМЕР_11 від 21.12.1991 та НОМЕР_12 від 03.12.1991 (а.с.15).

Аналогічні відомості із написанням прізвища сина заявниці « ОСОБА_3 » містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про внесення змін у зв`язку з усиновленням (Витяг №00056888317 від 4 березня 2026 року), де у зв`язку з усиновленням прізвище дитини змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_3 » (а.с.13-14).

Сповіщенням сім`ї № ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив заявницю про те, що її вин матрос військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , зник безвісти 31.12.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Покровськ Донецької області (а.с.17).

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 , 1112/Вих. ЗВГ/141 від 06.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив заявницю про неможливість переведення грошового забезпечення її сина військовослужбовця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 31.12.2025 року, на її особистий рахунок, у зв`язку невідповідністю в прізвищах, а саме: Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стан громадян, щодо актового запису про народження №00057040179 від 11.03.202 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має батька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ті самі відомості зафіксовані в копії свідоцтва про народження від 10.02.2026р., серія НОМЕР_9 . Проте, у військовій частині НОМЕР_1 , зниклий безвісти військовослужбовець зарахований для проходження військової служби як « ОСОБА_4 » (а.с.18).

Прізвище сина заявниці на армійському (ідентифікаційному) жетоні, що містить відомості для швидкої ідентифікації особи: його ідентифікаційний номер НОМЕР_4 та приналежність до Збройних сил України, прізвище вказано « ОСОБА_4 » (а.с.16).

Згідно з довідкою КУ «Центр надання соціальних послуг Лиманської сільської ради» Білгород-Дністровського району Одеської області №01-22/84 від 20.05.2026 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб КУ ЦНСП Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у зв`язку з тим, що її син - ОСОБА_9 вважається безвісти зниклим за особливих обставин (а.с.19).

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260302-22-1 сформованого Міністерством внутрішніх справ України 02.03.2026 року, вбачається, що син заявниці на підставі заяви №883 від 03.02.2026 року, поданої до відділення поліції №2 (м.Татарбунари) Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області внесений до вказаного реєстру як такий, що зник на території бойових дій (під час воєнних дій), його дані у реєстрі вказані « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , документ НОМЕР_2 » (а.с.20).

У зв`язку з наявними розбіжностями у написанні прізвища заявниці та прізвища її сина, з метою отримання у подальшому грошового забезпечення та гарантій як член сім`ї безвісти зниклого солдата із числа військовослужбовців, у ОСОБА_1 виникла необхідність встановити факт родинних відносин з сином, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів (ч.1, п.5 ч.2 ст.293 ЦПК).

Частиною першою ст. 315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненням п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При цьому, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні по справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)». Адже національним судам належить не тільки ефективно захищати людину, а й самим діяти у такий спосіб, щоб не порушувати права, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Суд, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надавши їм належну оцінку, визначивши характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги заявниці ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягають задоволенню, так як судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вказаний факт має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Розбіжності у написанні прізвища заявниці та її сина обумовлені особливостями транслітерації (перекладу) з російської мови на українську під час видачі синові паспорту громадянина України, де його прізвище українською мовою зазначено " ОСОБА_4 ". У подальшому прізвище сина заявниці " ОСОБА_4 " зазначалося у всіх документах, пов`язаних з проходженням ним військової служби та перебуванням у реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Зазначені розбіжності стали перешкодою в отриманні заявницею грошового забезпечення військовослужбовця та гарантій як члена його сім`ї, визначених Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти та особливих обставин".

Також не було встановлено, що наявні заперечення від інших осіб проти доводів ОСОБА_1 про те, що вона є матір`ю ОСОБА_2 .

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, беручи до уваги відсутність спору про встановлення вказаних фактів, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 293, 354 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Міністерство Оборони України Заінтересована особа 2: ЄДРПОУ 00034022, адреса: м. Київ, пр.-кт Повітрофлотський, буд. 6.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14 липня 2026 року.

Суддя О.А.Дем`янова