Ухвала суду № 138198203, 14.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 липня 2026 року Справа № 520/18253/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344), щодо здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, та виплати поточних платежів не в повному розмірі унаслідок застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.06.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, у розмірі нарахованого станом на 01.05.2026 підсумку пенсії (з надбавками) єдиним платежем без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, без обмеження граничним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору.

Позивачу встановлено дводенний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 2129,92 грн або документів, які підтверджують установлені законом підстави звільнення від його сплати.

На виконання вимог указаної ухвали позивач подав до суду копію посвідчення учасника бойових дій, вважаючи, що наявність у нього відповідного статусу звільняє його від сплати судового збору за звернення з цим позовом.

Оцінивши поданий позивачем документ та матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 03 липня 2026 року, позивачем не усунуто, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та Герої України у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав.

Верховний Суд в ухвалі від 24 жовтня 2025 року у справі № 766/5577/25 зазначив, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 зазначеного Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних із їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних із розглядом таких питань.

Перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, пунктом 18 частини першої статті 12 цього Закону передбачено надання учасникам бойових дій пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Таким чином, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус учасника бойових дій, суд повинен ураховувати предмет і підстави позову та перевіряти, чи пов`язана відповідна справа із захистом прав, пільг або гарантій, які виникають саме з такого статусу, з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»), не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом цього спору є правомірність застосування пенсійним органом під час виплати пенсії позивача положень постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 та від 30.12.2025 № 1778, а також право позивача на виплату пенсії без застосування передбачених цими постановами обмежень і понижуючих коефіцієнтів.

Заявлені позовні вимоги не стосуються встановлення, надання, перерахунку чи поновлення пільг та гарантій учасника бойових дій, передбачених статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач також не оскаржує рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо відмови у реалізації права, яке виникло в нього саме у зв`язку з набуттям статусу учасника бойових дій.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією позивачем права на належний розмір пенсійної виплати на підставі законодавства, яке регулює відповідні пенсійні правовідносини, а не у зв`язку з реалізацією прав, пільг або соціальних гарантій, передбачених для учасників бойових дій Законом України № 3551-XII.

Сам собою факт наявності у позивача статусу учасника бойових дій не змінює правової природи заявленого спору, оскільки такий статус не є юридичним фактом, із яким позивач пов`язує виникнення спірного права на перерахунок і виплату пенсії у цій справі.

За таких обставин суд доходить висновку, що цей спір не пов`язаний із порушенням прав позивача саме як учасника бойових дій у розумінні пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, подана позивачем копія посвідчення учасника бойових дій підтверджує наявність у нього відповідного статусу, однак не підтверджує наявності підстав для звільнення від сплати судового збору саме за звернення до суду із цим позовом.

Судовий збір за подання цієї позовної заяви підлягає сплаті на загальних підставах.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року позивачу було роз`яснено необхідність сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн, визначеному з урахуванням кількості заявлених вимог немайнового характеру та коефіцієнта 0,8, застосованого у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі.

Документа про сплату судового збору в установленому судом розмірі позивач у визначений строк не подав.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).У цій справі позивач не порушував питання про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з огляду на майновий стан, а посилався виключно на наявність у нього статусу учасника бойових дій.

Таким чином, установлені процесуальним законом вимоги щодо оформлення позовної заяви та подання документа про сплату судового збору є обов`язковими для учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки надане позивачем посвідчення учасника бойових дій не підтверджує наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за звернення із цим позовом, а документа про сплату судового збору в розмірі 2129,92 грн до суду не подано, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 03 липня 2026 року, у встановлений строк не усунуто.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 132, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 14.07.2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.