Рішення № 138197663, 14.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року справа №520/3603/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди 01.06.2023 по 10.11.2023 грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 01.06.2023 по 10.11.2023 грошове забезпечення у повному обсязі, а саме 01.06.2023 по 31.07.2023 грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі, а з 01.08.2023 по 10.11.2023 оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на бездіяльність відповідача з приводу оплати часу військової служби не у повному обсязі, оскільки відповідно до вище зазначених норм ОСОБА_1 повинен отримувати з 01.06.2023 року по 31.07.2023 включно грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди 100, 50 та 30 тис.) за останньою займаною посадою у повному обсязі (приблизно 21000-22000 грн), а з 01.08.2023 по момент виключення зі списків особового складу оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн. У зв`язку з чим відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03.01.2023 по 10.11.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Під час виконання обов`язків із захисту Батьківщини 02.02.2023 позивач отримав поранення, що підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2023 №7873.

10.11.2023 позивач виключений із списків військової частини, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця від 20.03.2024 №2173/ФЕС.

Позивач, вважаючи протиправним не нарахування та не виплату у належному розмірі грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.

Частиною 1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

Відповідно до п.2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п.8 Порядку №260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Пунктом 9 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Згідно з п.1 розділу XXVIII Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2023 №281 позивача, молодшого сержанта за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , колишнього стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону, визнано таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків у пункті постійної дислокації після відпустки за станом здоров`я 26 квітня 2023 року. З 27 квітня 2023 року позивача зараховано на котлове забезпечення військової частини.

Відповідно до відомостей фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 (картка особового рахунку військовослужбовця від 20.03.2023 № 21731/ФЕС) військовослужбовцю ОСОБА_1 за червень та липень 2023 року на картковий рахунок було зараховано по 20 505,04 грн щомісяця.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 01.06.2023 по 31.07.2023 відповідачем здійснювалася виплата позивачу грошового забезпечення, а матеріалами справи підтверджується його нарахування та виплата у повному обсязі відповідно до даних картки особового рахунку військовослужбовця. Доказів, які б свідчили про наявність заборгованості з виплати грошового забезпечення за зазначений період, матеріали справи не містять. Відтак доводи позивача про невиплату грошового забезпечення за цей період свого підтвердження не знайшли.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 20 100 грн за період з 01.08.2023 по 10.11.2023, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу від 26.04.2023 №281 командира військової частини НОМЕР_1 позивач 26.04.2023 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в пункті постійної дислокації, де знаходився до звільнення з військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до абз.7 п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень.

Отже, визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн.

При цьому, виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) можлива лише за одночасного виконання наступних чотирьох умов:

1) військовослужбовець має отримати поранення (контузію, травму або каліцтву), пов`язане із захистом Батьківщини;

2) військовослужбовець має бути визнаним військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

3) військовослужбовець має бути зарахованим у розпорядження відповідних командирів;

4) військовослужбовець має перебувати у розпорядженні понад два місяці.

Судом встановлено, що після отримання поранення 02.02.2023 позивач відповідно до довідок військово-лікарської комісії від 16.02.2023 №1806 та від 24.03.2023 №2239 перебував у відпустці за станом здоров`я строком по 30 календарних днів. Водночас висновок військово-лікарської комісії про визнання позивача обмежено придатним до військової служби вперше викладено у довідці від 04.07.2023 №4510.

Крім того, судом встановлено, що позивач отримав поранення (контузію, травму), пов`язане із захистом Батьківщини, був визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби, наказом командира військової частини від 26.04.2023 №281 зарахований у розпорядження відповідного командира та у спірний період перебував у розпорядженні понад два місяці.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність усіх передбачених абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 умов, з якими законодавець пов`язує виникнення у військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн.

Доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права на зазначену додаткову винагороду або спростовували виконання ним визначених законодавством умов, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для отримання додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн за період з 01.08.2023 по 10.11.2023, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років за період з 01.08.2023 по 10.11.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків;

від 25 і більше років - 50 відсотків.

Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:

зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року№ 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб";

проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);

проходження військової служби під час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.

Із матеріалів справи встановлено, що виплата позивачу надбавки за вислугу років Військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалась, починаючи з вересня 2023, а саме: за вересень 2023 у розмірі 118,87 грн, за жовтень-листопад 2023 у розмірі 167,50 грн, за грудень 2023 у розмірі 55,83 грн.

При цьому, судовим розглядом встановлено, та не заперечувалось позивачем, що останній проходив військову службу з 03.01.2023 по 10.11.2023.

Враховуючи викладене, оскільки підставою нарахування та виплати вказаної надбавки є наявність у військовослужбовця вислуги від 1 року, суд вважає правомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу спірної надбавки, починаючи з вересня 2023.

Отже, суд зазначає, що позивачу обґрунтовано не виплачувалась вказана вище надбавка з 01.08.2023 по 10.11.2023, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2023 по 10.11.2023 додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.08.2023 по 10.11.2023 додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов