Рішення № 138197612, 13.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р. № 520/11181/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Балаклія) щодо направлення 13.03.2026 року звернення № Е4907537 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;

2. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

4. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області чи щодо якого надсилалось звернення;

5. встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.07.2026 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Балаклія) щодо направлення 13.03.2026 року звернення № Е4907537 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області чи щодо якого надсилалось звернення.

Отже, з урахуванням ухвали суду від 13.07.2026 суд здійснює розгляд даної справи за наступними позовними вимогами:

1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3. встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправні дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 05.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 07.05.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 07.05.2026, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 15.01.1998, підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а відомості про наявність у нього права на відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутні. Також зазначено, що з 13.03.2026 позивач має статус порушника правил військового обліку. Крім того, відповідач зазначив, що позивач 01.12.1995 пройшов медичний огляд, за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Водночас у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» позивач був зобов`язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби, однак цього не зробив. З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 15.01.1998 року, що підтверджується копією облікової картки позивача.

З 21.01.2021 року позивач перебуває поза межами України та з того часу на територію України не повертався, що підтверджується копіями паспортів позивача для виїзду за кордон.

Відповідно до відомостей військово-облікового документу Резерв+ відносно ОСОБА_1 міститься припис про порушення військового обліку з внесенням даних про звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 09.06.2025 року до органів Національної поліції у зв`язку із неприбуттям позивача за мобілізаційним розпорядженням.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 01.12.1995 року пройшов медичний огляд та визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час відповідно до графи I Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України №2 від 04.01.1994р.

Як стверджує позивач, 05.02.2026 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області надано відповідь на адвокатський запит його представника, зі змісту якої вбачається, що відомості про ОСОБА_1 містяться в базі даних «Розшук». При цьому позивач перебуває на обліку у ВП № 1 (м. Балаклія) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області зі статусом «у розшуку не перебуває» на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ) № 6508 від 09.06.2025, направленого у зв`язку з можливим вчиненням адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із діями ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ), позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі №520/2929/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З облікової картки ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем повторно направлено електронне звернення до ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області №Е4907537 від 13.03.2026 року, у зв`язку з непроходженням (відмови від проходження) військово-лікарської комісії згідно п. 2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист".

З матеріалів справи встановлено, що відносно позивача в інформаційній системі сформовано три електронні звернення до органів Національної поліції, а саме:

- 09.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 ) сформовано електронне звернення № E2374157 до ВП № 1 (м. Балаклія) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області. Причиною подання звернення зазначено неприбуття вчасно за мобілізаційним розпорядженням (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). 03.03.2026 року звернення скасовано у зв`язку з відсутністю такої події або особи, яка підлягає розшуку;

- 05.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_11 сформовано електронне звернення № E4865404 до Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області. Причиною подання визначено непроходження (відмову від проходження) військово-лікарської комісії відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». 12.03.2026 року звернення скасовано у зв`язку з тим, що особу доставлено, адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП складено, про що зазначено як причину скасування;

- 13.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_11 сформовано електронне звернення № E4907537 до ВП № 1 (м. Балаклія) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області. Підставою для його формування зазначено непроходження (відмову від проходження) військово-лікарської комісії відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Станом на дату формування витягу воно має статус «Активний», відомості про його скасування та дату скасування відсутні.

Проте, позивач стверджує, що правила військового обліку не порушував, повістки та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалися.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

За приписами частини першої-п`ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частин першої-п`ятої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII (у редакції від 01.01.2025) визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487, у редакції від 16.01.2025). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 1 Додатка 2 до Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема, але не виключно, повинні: 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Верховна Рада України 11 квітня 2024 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, відповідно до вказаних змін строк для масового оновлення військово-облікових даних діяв з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно. Усі військовозобов`язані, призовники та резервісти мали 60 днів на уточнення своїх даних.

Також, 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.

Цим документом із положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Судом установлено, що позивачем надано до суду копію військово-облікового документу Резерв+, з якого вбачається, що персональні дані позивача оновлено 13.10.2024 року.

Отже, позивач вчасно не оновив свої військово-облікові данні, строк оновлення яких діяв з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року включно.

Окрім того, у військово-обліковому документі «Резерв+» містяться відомості про те, що 01.12.1995 позивач пройшов медичний огляд та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Разом з тим відомості про проходження позивачем до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби у зазначеному військово-обліковому документі відсутні.

З огляду на вимоги пункту 1 Додатка 2 до Порядку №1487 та пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX позивач був зобов`язаний пройти медичний огляд або самостійно звернутися до ТЦК та СП або через Резерв+ для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року.

Доказів такого звернення і проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивач до суду не надав.

Отже, з урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку виявив факт непроходження позивачем медичного огляду, з метою визначення придатності до військової служби, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про порушення, що полягає у невиконанні позивачем прямого обов`язку, встановленого для військовозобов`язаних Законом №3621, щодо проходження медичного огляду.

З огляду на викладене, дії відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку є правомірним.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (у редакції від 16.01.2025), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Відповідно до п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Сама ж по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтями 210, 210-1 КУпАП.

Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX позивач підлягає примусовому приводу до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Із матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач не пройшов у встановлений законодавством строк медичний огляд, чим порушив норми Закону щодо обов`язкового проходження ВЛК, у зв`язку з чим, у ІНФОРМАЦІЯ_6 були наявні підстави для подання позивача у розшук як порушника військового обліку та звернення до Нацполіцїї для доставлення позивача для складання протоколу.

Зазначені обставини не вказують на допущення відповідачем протиправних дій.

Щодо доводів позивача про те, що він не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а тому відомості до Реєстру відносно нього внесені безпідставно, суд зазначає, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.

Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення це об`єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).

Суд звертає увагу, що з моменту виявлення позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до відповідного ТЦК та СП не з`явився, доказів, що спростовують указані обставини, до суду не подав, медичний огляд не пройшов.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, але не виключно: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Разом із тим, суд зазначає, що підставою для внесення відповідачем інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є виключно факт порушення позивачем військового обліку, а не наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення або ж притягнення його до такої відповідальності.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні відомостей про порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язанні відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що така вимога є похідною від основних позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основних позовних вимог, відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у зв`язку з чим зазначена позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко