Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.07.2026 Справа №607/5164/26 Провадження №2/607/3798/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - позивач, ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.08.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №9621997, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 12 000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,6% в день, розміром акційних процентів 0,56% в день та розмір процентів на прострочену позику 2,7% в день. Позикодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики. У свою чергу відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 09.04.2021 становить 35 040 грн, з яких: 12 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 040 грн - сума заборгованості за відсотками.
10.07.2020 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали Договір факторингу №10072020 та 09.04.2021 підписали Реєстр прав вимоги №115, відповідно до яких ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №9621997 від 14.08.2020.
Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість за вказаним договором позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості: за Договором кредиту №9621997 від 14.08.2020 в розмірі 35 040 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не з`явився, однак у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду з відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
14.08.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №9621997, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Po11NNz2oK.
Згідно п. 2.1 вказаного Договору, Кредитодавець ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується передати Позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
За умовами п. 2.2 Договору, сума позики - 12 000,00 грн, строком на 30 днів, тобто до 13.09.2020, процентна ставка/день 1,60 % (фіксована); проценти акційні у день 0,56%. проценти на прострочену позику у день 2,70%; загальна вартість позики 14 016 грн.
Відповідно до п.3 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідному перерахунку.
Підписанням цього Договорі відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documcnts-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ ua /documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору (п.п. 4.1, 4.2 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як вбачається з довідки ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено Договір №9621997 від 14.08.2020 ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом відправки 14.08.2020 о 17 год. 50 хв. одноразового ідентифікатора Po11NNz2oK на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з листом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000090963/ТНПП від 02.12.2025, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Установою/ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 14.08.2020, сума 12 000 гривень за номером платіжної картки отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер платежу 3b875990-1184-477d-be5d-654a140f2621. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №9621997 від 14.08.2020, у відповідача ОСОБА_1 станом на 02.12.2025 наявна заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 35 040 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12 000 грн; заборгованість за відсотками - 23 040 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 14.08.2020 по 12.12.2020, зокрема у період з 14.08.2020 по 13.09.2020 за акційною процентною ставкою у сумі 67,20 грн за кожен день, які в подальшому перераховані за базовою процентною ставкою у сумі 192 грн, а у період з 14.09.2020 по 12.12.2020 за базовою процентною ставкою у сумі 192 грн за кожен день.
10.07.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (Фактор) укладено Договір факторингу №10072020, у відповідності до умов якого за цим Договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором строк.
Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді, є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1.3 Договору факторингу).
09.04.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (Фактор) підписано Реєстр прав вимог №115 до Договору Факторингу №10072020 від 10.07.2020, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредиту №9621997 від 14.08.2020 в сумі 35 040 грн.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи Договір позики №9621997 від 14.08.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
У відповідності до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги за Договором позики №9621997 від 14.08.2020 відповідно до Договору факторингу №10072020 від 10.07.2020 та Реєстру прав вимог № 115 від 09.04.2021.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал» свої зобов`язання за Договором позики №9621997 від 14.08.2020 виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000 грн.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором позики №9621997 від 14.08.2020, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 35 040 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 000 грн; заборгованості по процентам у розмірі 23 040 грн, що підтверджується розрахунком ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованості за Договором позики №9621997 від 14.08.2020.
Водночас, щодо нарахування відсотків за Договором позики №9621997 від 14.08.2020 та суми, яка підлягає до стягнення за ним, суд зазначає наступне.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Як слідує з матеріалів справи, Договір позики №9621997 від 14.08.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , було укладено строком на 30 днів, тобто до 13.09.2020, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн. При цьому положень про порядок пролонгації (автопролонгації) даний договір не містить.
У пункті 4.2 Договору позики зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Правила), розміщені на сайті https://mycredit.ua/ ua /documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору.
У розділі 7 Правил передбачено порядок продовження строку користування позикою.
Разом з тим, зазначені Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту підписом позичальника, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), не підписані, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Договір позики №9621997 від 14.08.2020, а також, що вказаний документ на момент отримання відповідачем позикових коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії Договору позики.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відсутність у Договорі позики домовленості сторін про пролонгацію (автопролонгацію) строку дії такого договору, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем Договору позики як його невід`ємна частина, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді можливість продовження строку договору.
Надані позивачем правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності (ст.3 ЦК України) та уможливив би покладення на слабшу сторону споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту Договору позики.
Такий висновок також узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.05.2022 у справі №697/302/20, і судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак, докази продовження строку Договору позики №9621997 від 14.08.2020 в матеріалах справи відсутні, а тому відповідачу безпідставно нараховано відсотки поза межами строку дії договору за період з 14.09.2020 по 12.12.2020.
Сторонами було узгоджено, що процентна ставка за користування кредитом за період, з 14.08.2020 по 13.09.2020 становить 1,60 % (базова) за день, або ж 0,56% (акційна) за день, що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 192 грн (базова)за деньта 67,20 грн (акційна)за день.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором позики №9621997 від 14.08.2020виконаного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Позикодавцем у період з 14.08.2020 по 13.09.2020 була застосована акційна процентна ставка 0,56%, що становить 67,20 грн за день.
Відтак, розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії Договору позики № 9621997 від 14.08.2020 становить 2 016 грн (67,20 * 30 = 2 016).
При цьому, із зазначених вище підстав суд не бере до уваги п. 9.7 Правил, який передбачає, що якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.
Водночас, умови підписаного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_2 . Договору позики №9621997 від 14.08.2020 не містять положень про перерахування процентів з акційної процентної ставки за базовою процентною ставкою.
Таким чином враховуючи, що відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було застосовано до відповідача акційну процентну ставку, суд вважає, що саме таку процентну ставку слід застосовувати при обрахуванні суми заборгованості за Договором позики №9621997 від 14.08.2020.
З огляду на вищевикладене, розмір заборгованості за Договором позики №9621997 від 14.08.2020, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 14 016 грн, яка складається із: 12 000 грн заборгованості по тілу кредиту; 2 016 грн заборгованості по процентах.
На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредиту №9621997 від 14.08.2020, в розмірі 14 016 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а Клієнт зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього договору.
За умовами п.п. 3.1 Договору, за Договором про надання правничої допомоги в суді першої інстанції, Клієнт сплачує на користь Об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується Сторонами додатково в Акті прийому - передачі, наданої правничої допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступені важкості справи, обсягу правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта.
Згідно з Актом № 97 від 18.12.2025 приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, Адвокатське об`єднання «ПРАВОВИЙ КУРС» прийняло Реєстр боржників у тому числі ОСОБА_1 , номер договору 9621997 від 14.08.2020.
Відповідно до акту №97 від 24.12.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024,, вбачається, що Адвокатське об`єднання «ПРАВОВИЙ КУРС» надано ТОВ «ФК «Профіт Капітал» професійну правничу допомогу, зокрема, проведено консультацію з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позовної заяви до ОСОБА_1 - вартість зазначених послуг складає 7 000 грн.
ТОВ «ФК «Профіт Капітал» сплатило на рахунок Адвокатського об`єднання «ПРАВОВИЙ КУРС» кошти у розмірі 175 000 грн, призначення платежу: сплата за послуги правничої допомоги, зг. рах. № 97 від 24.12.2025 по дог. № 02-24 від 01.07.2024, без ПДВ, що вбачається із платіжної інструкції в національній валюті № 1806 від 25.12.2026.
Таким чином позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахування наведеного та вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал»задоволено частково, на переконання суду з відповідача в користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 800 грн, що пропорційно відповідає задоволеній частині позовних вимог (14 016 / 35 040 * 7 000 = 2 800 грн).
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1064,96 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (14 016 / 35 040 *2662,40 = 1064,96).
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором кредиту № 9621997 від 14.08.2020, в розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) гривень, з яких: 12 000 гривень заборгованість за основною сумою боргу; 2 016 гривень сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок судового збору та 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості проучасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ: 39992082, адреса місце знаходження: вул. Набережно-Лугова, 8 м. Київ, 04071.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 14.07.2026.
Головуючий суддя Н. Р. Кунець
Судове рішення № 138197507, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 14.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/5164/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: