Постанова № 138197180, 13.07.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1844/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Івано-Франківської області, Коломийського району, с. Сопів, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст.172-11 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії А4718 № 18 від 06 травня 2026 року 05 травня 2026 року від лейтенанта ОСОБА_2 , командир 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , надійшов рапорт про те, що о 16:40 год. 05 травня 2026 року до місця тимчасового розташування 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 повернувся старший солдат ОСОБА_1 , старший механік - водій 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який раніше цього ж дня близько 14:00 год. 05 травня 2026 року самовільно залишив місце тимчасової дислокації 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наданих пояснень слідує, що старший солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце тимчасового розташування 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , та поїхав в місто Суми до відділу ВСП для написання скарги. Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 був незаконно відсутній на військовій службі та не виконував свої службові обов`язки з 14:00 год. 05 травня 2026 року по 16:40 год. 05 травня 2026 року, тобто протягом 2 год. 40 хв. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що самовільно не залишав місце тимчасової дислокації, а повідомив через мобільний застосунок WhatsApp свого безпосереднього командира про те, що прямує до ВСП для подання скарги, оскільки керівництво не приймає його рапортів. Тому порушення військової дисципліни з його сторони не було.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Костракевич І. В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ОСОБА_1 05 травня 2026 року самовільно не залишав місце тимчасової дислокації військової частини, а мав необхідність відлучитися для подання скарги на те, що його безпосередній командир не приймає рапорт на переведення його на іншу посаду. Про свої дії він повідомив командира через мобільний застосунок WhatsApp. Відсутність у ОСОБА_1 умислу самовільного залишення військової частини також підтверджується тим, що він самостійно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з отриманим пораненням неодноразово повідомляв про погіршення свого стану здоров`я, в матеріалах справи відсутні докази того, що з цього приводу проводилось службове розслідування, відсутні докази, що командиром вживались заходи щодо встановлення місця його знаходження.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Абзацами 12, 13 ст. 1 ЗУ «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

За вимогами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї норми Закону обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Статут) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Стаття 5 Статуту визначає, що за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, незважаючи на невизнання своєї вини, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: рапортом (а.с. 1), протоколом про адміністративне правопорушення № А4718 № 18 від 06 травня 2026 року (а.с. 2-5), поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 6-7), поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 8-9), поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 10-11), службовою характеристикою (а.с. 12), службовою карткою (а.с. 13, 17-19), військовим квитком (а.с. 16), довідкою форми 5 про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом у військовій частини НОМЕР_1 з 29 травня 2024 року (а.с. 20), Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 155 від 30 травня 2024 року (а.с. 21).

Об`єктивна сторона правопорушення виразилась у тому, що 05 травня 2026 року військовослужбовець залишив територію військової частини без письмового наказу (розпорядження) командування, підписаного рапорту чи звільнювальної записки, чим порушив регламентований порядок залишення розташування частини.

Твердження адвоката ОСОБА_1 адвоката Костракевич І. В. про те, що 05 травня 2026 року ОСОБА_1 був відсутній у військовій частині, оскільки пішов подавати скаргу до ВСП, про що повідомив свого командира, суддя не приймає до уваги, оскільки будь-яких документальних підтверджень поважності причин відсутності без дозволу командування у місці несення служби стороною захисту не надано.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 172-11, ст. ст. 283, 284 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 3 ст. 172-11 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, справа №587/1812/25).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду у справі, № справи).

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 днів з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя І. Г. Вортоломей