Рішення № 138197104, 14.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2698/26

2/583/1480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних,

в с т а н о в и в :

02.06.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просять: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 у розмірі 18587,82 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 5021,74 грн пені, 4649,63 грн інфляційних збитків та 1255,43 грн 3% річних; стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 у розмірі 18587,82 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 5021,75 грн пені, 4649,62 грн інфляційних збитків та 1255,43 грн 3% річних. Позовні вимоги мотивують тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками, кожний по 1/2 частині, земельної ділянки площею 3,7510 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0093, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вони успадкували після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 . За життя 01 вересня 2016 року батько позивачів ОСОБА_4 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 308/16, згідно з яким передав у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 112224,47 грн. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7855,71 грн. 13 жовтня 2017 року Сторони уклали додатковий договір, згідно з яким збільшено розмір орендної плати до 10% від НГО земельної ділянки, тобто до 11222,45 грн. 30 серпня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмежено відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_4 уклали трьохсторонню додаткову угоду № 1 до даного договору оренди, в якій новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки Орендаря від Приватного акціонерного товариство «Райз-Максимко». Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Також згідно з п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. Однак, незважаючи на погоджені сторонами умови договорів оренди земельних ділянок, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати. У зв`язку з несвоєчасною виплатою орендної плати та відповідно до положень ст. 625 ЦК України позивачі також просять стягнути з відповідача збитки від інфляції за весь період прострочення, пеню та 3 % річних від суми боргу. У зв`язку з наведеним позивачі через свого представника звернулися до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів: витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» копії всіх додаткових угод до договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016, який укладений між ОСОБА_4 (спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та ПрАТ «Райз-Максимко», в наступному ТОВ «Райз Північ», щодо орендного користування земельною ділянкою площею 3,7510 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0093 та докази виплати орендної плати за цим договором за період з 2018 по 2025 роки включно; витребувано від Головного управління державної податкової служби в Сумській області відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_4 , 1944 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

15.06.2025 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що за змістом позову позивачі доводять суду, що відповідачем в порушення умов договорів оренди землі не було виконано свого обов`язку зі сплати орендної плати, а тому представником позивача нараховано індексацію орендної плати, пеню, інфляцію та 3 % річних. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» вважає за необхідне заперечити проти наведених в позові сум та розрахунків з огляду на наступне. Умовами укладеного між сторонами цієї справи договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативної грошової оцінки землі (пункт 10 договору оренди), що дає суду право застосувати положення статті 21 Закону України «Про оренду землі» у поєднанні зі статтею 289 ПК України. Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків, зокрема за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів). Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становлять, зокрема, для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за період за 2017 - 2022 роки - 1,0; Тобто, оскільки коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення у період з 2017 - 2022 рік не змінювався, та становив 1,0, що не впливало на визначений договором розмір орендної плати. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц (провадження № 61-29685св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц (провадження № 61-12935св20), від 12 квітня 2023 року у справі № 175/642/19 (провадження № 61-3451св22). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (НГО) земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки (НГО) земель за 2024 рік становить 1,12. Також зазначає, що «орендна плата» відсутня в переліку відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якою визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Підсумовуючи наведене, твердження та розрахунки представника позивачів щодо індексації орендної плати не ґрунтуються на умовах договору оренди землі. Крім того, позивачами подано не всі наявні додаткові угоди до договору оренди, якими змінювався розмір орендної плати. Навіть якщо прийняти його спосіб нарахування, то базовий місяць визначений невірно, оскільки орендна плата змінювалась у 2019 році, а отже розрахунки арифметично невірні. Відповідно до пункту 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення. Позивач обраховував пеню за формулою: пеня = С (сума заборгованості за період) х П (розмір пені, передбачений договором) х Д (кількість днів в періоді). Для прикладу: 2020 рік сума заборгованості = 1373,33 грн, період прострочення: 02 грудня 2020 року по 14 травня 2026 року, 1990 днів. Всього пені 896,70 грн. 1990 днів складають 66 місяців. Формулювання в договорі умови про сплату пені за кожен день прострочення не є встановленням цим договором іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій (Постанова ВП ВС від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/123282018). Хоча в цій справі умовами договору передбачено, що справляється пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення, наведене відповідно до зазначеного висновку Верховного Суду не дає право на нарахування пені за 85 календарних місяців. Позивачі мали б обмежитися шестимісячним строком нарахування пені щодо кожного року. Також враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, значимості вчинених адвокатом дій (надання послуг), просить в задоволенні вимоги представника позивачів про стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовити, зменшивши таку суму до 2000 грн.

17.06.2026 від Головного управління державної податкової служби в Сумській області на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла інформація про доходи, отримані від податкових агентів за період з січня 2018 року по грудень 2019 року стосовно ОСОБА_4 , 1944 року народження.

22.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшли копії всіх додаткових угод до договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016, який укладений між ОСОБА_4 (спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та ПрАТ «Райз-Максимко», в наступному ТОВ «Райз Північ», щодо орендного користування земельною ділянкою площею 3,7510 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0093 та докази виплати орендної плати за цим договором за період з 2018 по 2025 роки включно.

24.06.2026 від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Абрамовича О.В. надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій з огляду на надходження до суду додаткових угод до договору оренди землі та доказів виплати орендної плати за ним представник позивачів проводить новий розрахунок позовних вимог, згідно з яким просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 у розмірі 16163,86 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 4459,06 грн пені, 4316,20 грн інфляційних збитків та 1115,36 грн 3% річних; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 у розмірі 16163,86 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 4459,06 грн пені, 4316,20 грн інфляційних збитків та 1115,36 грн 3% річних.

25.06.2026 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшли заперечення на заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якими підтримує заперечення, подані у відзиві, та зазначає, що всі наведені представником позивачів розрахунки щодо заборгованості з орендної плати є такими, що не грунтуються на договорі оренди. Крім того, просить зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та відсотків річних на 99%.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками, кожний по 1/2 частині, земельної ділянки площею 3,7510 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0093, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вони успадкували після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом № 213, № 215 від 22 лютого 2020 року, витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59545925, № 59545935 від 22.02.2020, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 201420406, № 201421586 від 22.02.2020, договором про поділ спадщини № 212 від 22 лютого 2020 року (а.с. 14-15, 29-31).

За життя 01 вересня 2016 року батько позивачів ОСОБА_4 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 308/16, згідно з яким передав у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 11-13).

Договір № 308/16 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 16325491, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.09.2016 №67868193 (а.с. 9-10).

Пунктом 9 Договору № 308/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7 % нормативної грошової оцінки, що складає 7855,71 грн.

Пунктом 10 Договору № 308/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору № 308/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Відповідно до п. 14 Договору № 308/16 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 1% несплаченої суми ха кожний місяць прострочення.

Згідно з п. 40 Договору № 308/16 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

13 жовтня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 308/16, відповідно до якого: у п. 9 договору оренди землі щодо розміру орендної плати цифри та слова «розмірі 7%» замінити на цифри та слова «розмірі 10%». Даний додатковий договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації і є невід`ємною складовою частиною вищевказаного договору оренди землі. Відповідно до додаткового договору та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена в Договорі п. 5 і становить 112224,47 грн, орендна плата становить 11222,45 грн (а.с. 17).

30 серпня 2018 року між ОСОБА_4 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 308/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн, з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн (а.с. 16).

09 квітня 2019 року між ОСОБА_4 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України (а.с. 77).

З наданої Головним управлінням державної податкової служби в Сумській області на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з січня 2018 року по грудень 2019 року стосовно ОСОБА_4 , вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено ОСОБА_4 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2018 році 5632,39 грн (3 квартал), 5590,06 грн (4 квартал), у 2019 році 6172,33 грн (3 квартал), 6172,33 грн (4 квартал) (а.с. 65).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 12.05.2026 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено позивачу ОСОБА_1 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2020 році 6172,33 грн (4 квартал), у 2021 році 6172,33 грн (жовтень), у 2022 році 6172,33 грн (грудень), у 2023 році 6172,33 грн (вересень), у 2024 році 6487,17 грн (вересень), у 2025 році 7599,83 грн (вересень) (а.с. 26-28).

З виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було виплачено ОСОБА_1 орендну плату з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів: 28.12.2020 4969,11 грн, 12.10.2021 4968,74 грн, 08.12.2022 4968,74 грн (за 2022 рік), 20.09.2023 4968,74 грн (за 2023 рік), 10.04.2025 5222,14 грн (за 2024 рік), 17.09.2023 5851,85 грн (за 2025 рік) (а.с. 19).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 12.05.2026 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено позивачу ОСОБА_2 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2020 році 6172,33 грн (4 квартал), у 2021 році 6172,33 грн (жовтень), у 2022 році 6172,33 грн (грудень), у 2023 році 6172,33 грн (вересень), у 2024 році 6487,17 грн (вересень), у 2025 році 7599,83 грн (вересень) (а.с. 40).

З виписки по банківському рахунку ОСОБА_2 вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було виплачено ОСОБА_2 орендну плату з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів: 08.12.2022 4968,74 грн (за 2022 рік), 20.09.2023 4968,74 грн (за 2023 рік), 10.04.2025 5222,14 грн (за 2024 рік), 17.09.2023 5851,85 грн (за 2025 рік) (а.с. 33-34).

Крім того, вищезазначені виплати орендної плати підтверджуються наданими ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» платіжними інструкціями (а.с. 69-74) та відомостями на реалізацію сільськогосподарської продукції (а.с. 78-81).

Позивач у своїх доводах посилається на те, що орендар хоча і сплачував орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договорами і є складовою орендної плати. Тому орендодавець був змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічні умови визначені пунктом 40 Договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016, а також додаткових угод до цього договору слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5920384000:01:001:0093 була передана позивачем в оренду ПрАТ «Райз-Максимко» за договором № 308/16 від 01.09.2016, строк сплати орендної плати (7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) за якими не пізніше 01 грудня. Додатковим договором від 13.10.2017 змінено розмір орендної плати з 7% до 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додатковою угодою № 1 від 30.08.2018 змінено орендаря з ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та змінено нормативну грошові оцінку земельної ділянки, а відповідно і розмір орендної плати, додатковою угодою № 2 від 09.04.2019 змінено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати за 2018 рік є жовтень 2017 року (у якому відбулася зміна орендної плати із 7% до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Тому індексації за 2018 рік підлягають платежі, починаючи з листопада 2017 року.

Базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати за 2019-2025 роки є квітень 2019 року. Тому індексації за 2019-2025 роки підлягають платежі, починаючи з травня 2019 року.

Так, сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] х [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками Об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду (постанова Верховного Суду у справі № 166/1222/20).

Судова практика з питання індексації нормативної грошової оцінки землі та індексації орендної плати сформована Верховним Судом у складі Великої Палати Верховного Суду (постанова від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23).

Посилання представника відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012, від 10.04.2019 у справі № 732/1705/16-ц, від 03.04.2021 у справі № 618/1078/19-ц, від 12.04.2023 у справі № 175/642/19 та Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі № 3-34гс13, від 20.08.2013 у справі № 3-21гс13, суд відхиляє, оскільки розрахунки представника позивачів не суперечать нормативно-правовим обґрунтуванням та правовим висновкам, викладеним у наведених постановах.

Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним представником позивачів, оскільки він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеним договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016, оскільки виплата орендної плати за 2018-2015 роки позивачам проведена не у повному обсязі. Так, розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 855,48 грн, за 2019 рік 97,78 грн, за 2020 рік 692,87 грн, за 2021 рік 1673,76 грн, за 2022 рік 5814,40 грн, за 2023 рік 6361,01 грн, за 2024 рік 9305,24 грн, за 2025 рік 7527,18 грн.

Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 32327,72 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів (по 16161,86 грн кожному позивачу) з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цими договорами.

Надаючи оцінку доводам представника позивачів та запереченням відповідача в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 22 вересня 2020 року (справа № 918/631/19), приписи статті 625 ЦК поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Цією ж постановою детально визначено порядок розрахунку інфляційних втрат на підставі відповідних індексів інфляції. Дану позицію суд вважає необхідним застосувати й у вказаних правовідносинах.

Так, розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] х [Процентна ставка (%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] проценти річних; [Кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розмір інфляційних втрат обраховується за формулою: [Сума боргу] х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Суд погоджується з розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, наведеними представником позивачів у заяві про зменшення позовних вимог, оскільки вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та за період з 02.12.2018 по 31.05.2026 інфляційні втрати становлять 8632,40 грн (підлягають стягненню з відповідача по 4316,20 грн кожному позивачу), за період з 02.12.2018 по 24.06.2026 3% річних становлять 2230,72 грн (підлягають стягненню з відповідача по 1115,36 грн кожному позивачу).

Надаючи оцінку доводам сторін в частині нарахування пені, суд зазначає наступне.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на необхідність урахування висновків щодо застування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22, оскільки в зазначеній справі вирішувалося питання щодо стягнення пені на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України та стосується встановлених господарським договором умов про сплату пені за кожний день прострочення. Разом з цим, у даній справі пеня повинна бути нарахована відповідно до умов договору за кожен місяць прострочення (п. 14) на підставі ст. 549 ЦК України.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що представник позивачів повинен був обмежитися шестимісячним строком нарахування пені щодо кожного року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та умовах укладеного між сторонами договору оренди землі.

Разом з цим, суд частково погоджується з доводами представника відповідача в частині неправильного розрахунку пені.

Так, згідно з п. 14 договору оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 передбачено, що в разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення. У той же час, наведений у заяві про зменшення позовних вимог розрахунок пені зроблений не за кожний місяць прострочення, а за кількість днів прострочення, що не відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

За таких обставин нарахування пені здійснюється за таким розрахунком:

2018 рік: сума заборгованості 855,48 грн, період прострочення: 02 грудня 2018 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 855,48 грн х 1% х 90 місяців = 769,93 грн.

2019 рік: сума заборгованості 97,78 грн, період прострочення: 02 грудня 2019 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 97,78 грн х 1% х 78 місяців = 76,27 грн.

2020 рік: сума заборгованості 692,87 грн, період прострочення: 02 грудня 2020 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 692,87 грн х 1% х 66 місяців = 457,29 грн.

2021 рік: сума заборгованості 1673,76 грн, період прострочення: 02 грудня 2021 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 1673,76 грн х 1% х 54 місяці = 903,83 грн.

2022 рік: сума заборгованості 5814,40 грн, період прострочення: 02 грудня 2022 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 5814,40 грн х 1% х 42 місяці = 2442,05 грн.

2023 рік: сума заборгованості 6361,01 грн, період прострочення: 02 грудня 2023 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 6361,01 грн х 1% х 30 місяців = 1908,30 грн.

2024 рік: сума заборгованості 9305,24 грн, період прострочення: 02 грудня 2024 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 9305,24 грн х 1% х 18 місяців = 1674,34 грн.

2025 рік: сума заборгованості 7527,18 грн, період прострочення: 02 грудня 2025 року по 24 червня 2026 року.

Сума пені: 7527,18 грн х 1% х 6 місяців = 451,63 грн.

Таким чином, загальна сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди землі № 308/16 від 01.09.2016 становить 8683,64 грн (підлягає стягненню з відповідача по 4341,82 грн кожному позивачу).

Вищенаведені висновки та розрахунки суду щодо нарахування пені узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Сумського апеляційного суду від 07 липня 2026 року у справі № 583/1573/26 (провадження №22-ц/816/2274/26 ) та в постанові Сумського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі № 583/6280/25 (провадження 22-ц/816/2196/26).

Надаючи оцінку наведеним представником відповідача у відзиві на позовну заяву та запереченнях на заяву про зменшенн позовних вимог доводам щодо можливості зменшення розміру пені та процентів річних суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, висловленої в пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2024 року № 910/3831/22, нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Суд зауважує, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня2024 року в справі № 910/14524/22).

У даній справі судом нараховано пеню в загальному розмірі 8663,64 грн та 3% річних за прострочення виплати орендної плати в розмірі 2230,72 грн, в той час як розмір заборгованості за договором оренди за 2018-2025 роки становить 32327,72 грн. Тобто сума нарахованої пені становить 26,8% від суми основного боргу, а сума нарахованих відсотків 3% річних становить 6,9% від суми основного боргу.

Таким чином, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності як винятковий випадок для зменшення відсотків річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та 3% річних, нарахованих стороною позивача на підставі ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь кожного з позивачів підлягає стягненню заборгованість виплати з орендної плати в розмірі 16163,86 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, пеня в розмірі 4341,82 грн, інфляційні втрати в розмірі 4316,20 грн та 3% річних у розмірі 1115,36 грн.

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та зважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так, згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення

За приписами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, а має оцінювати судові витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також, чи були вони розумними.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 49 від 09.05.2026, укладений між адвокатом Абрамовичем О.В. та ОСОБА_1 , за умовами яких Клієнт сплачує Адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до договору; додаткову угоду до договору № 49 від 09.05.2026, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 10000,00 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.05.2025 за договором № 49 про надання правової (правничої) допомоги від 09.05.2025, відповідно до якого узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 10000,00 грн; квитанцію № 49 від 14.05.2025 про оплату ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 10000,00 грн (а.с. 18, 20-22).

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 50 від 09.05.2026, укладений між адвокатом Абрамовичем О.В. та ОСОБА_2 , за умовами яких Клієнт сплачує Адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід`ємними додатками до договору; додаткову угоду до договору № 50 від 09.05.2026, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 10000,00 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.05.2025 за договором № 50 про надання правової (правничої) допомоги від 09.05.2025, відповідно до якого узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 10000,00 грн; квитанцію № 50 від 14.05.2025 про оплату ОСОБА_2 адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 10000,00 грн (а.с. 32, 35-37).

Разом з тим, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивачем були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На переконання суду, витрати в сумі 10000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При цьому суд враховує і співвідношення розміру судових витрат до ціни позову.

Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів у рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Зважаючи на часткове (99,45%) задоволення позовних вимог, з відповідача на користь кожного з позивачів підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4972,50 грн (5000,00 грн (витрати на правничу допомогу) х 99,45%).

На переконання суду зазначений розмір відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу буде відповідати критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Крім того, позивачами при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 (а.с. 5).

Зважаючи на часткове (99,45%) задоволення позовних вимог, з відповідача на користь кожного з позивачів підлягають стягненню судові витрати в рахунок відшкодування судового збору в розмірі 529,55 грн (1064,96 грн (судовий збір)/2 х 99,45%).

Таким чином, з відповідача на користь кожного з позивачів підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 5502,05 грн (4972,50 грн + 529,55 грн).

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів Абрамович Олексій Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 : заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 16163,86 (шістнадцять тисяч сто шістдесят три гривні 86 копійок), обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; пеню в розмірі 4341,82 грн (чотири тисячі триста сорок одна гривня 82 копійки); інфляційні втрати в розмірі 4316,20 грн (чотири тисячі триста шістнадцять гривень 20 копійок); 3% річних у розмірі 1115,36 грн (одна тисяча сто п`ятнадцять гривень 36 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 : заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 16163,86 (шістнадцять тисяч сто шістдесят три гривні 86 копійок), обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; пеню в розмірі 4341,82 грн (чотири тисячі триста сорок одна гривня 82 копійки); інфляційні втрати в розмірі 4316,20 грн (чотири тисячі триста шістнадцять гривень 20 копійок); 3% річних у розмірі 1115,36 грн (одна тисяча сто п`ятнадцять гривень 36 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 5502,05 грн (п`ять тисяч п`ятсот дві гривні 05 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 5502,05 грн (п`ять тисяч п`ятсот дві гривні 05 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», адреса: Сумська область, Сумський район, с. Степанівка, вул. Заводська, 4, код ЄРДПОУ 34264631.

Суддя А.І.Савєльєва