Ухвала суду № 138197066, 14.07.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 588/1534/24

Номер провадження 1-кп/950/49/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 22024200000000032 від 07.02.2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мазаново, Амурської області, російської федерації, громадянина України, освіта вища, не одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

за ч. 2 ст. 111 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні надавсуду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою,мотивуючи це тим, що строк дії запобіжного заходу спливає 20.07.2026 року, обвинувачений підтримує проросійську позицію і налаштований підтримувати агресивні дії російської федерації, може незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Своє клопотання прокурор обгрунтував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Тому прокурор просив продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як вважає, що достатні підстави свідчать про те, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується,а інший - більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вважає його не обгрунтованим, а свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не доведеною.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також заперечила, мотивуючи це тим, що прокурором не доведено існування ризиків, які обґрунтовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого, частина яких зникла під час розгляду кримінальної справи, в той час як обвинувачений перебуває під вартою тривалий проміжок часу, має незадовільний стан здоров`я, потребує лікування і належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд, зокрема, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, суд бере до уваги, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України чинним законодавством визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, в той час як небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Зазначена обставина, на думку суду, свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду, в той час як відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою: для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

Тому, не зважаючи на те, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не брати її до уваги.

Разом з тим, суд вважає, що покладені в обґрунтування клопотанні прокурора обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були визначені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу щодо можливості переховування ОСОБА_7 від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, з яких вбачається, що розгляд кримінального провадження не закінчено, житло обвинуваченого знаходиться в м. Тростянець Сумської області, розташованому неподалік державного кордону з рф. ОСОБА_7 має зв`язки з громадянами російської федерації та підтримував особисті зв`язки із співробітником фсб рф.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливостей того, що особа вчинить дії, які перешкоджатимуть судовому розгляду або можуть створити загрозу суспільству. Метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення таких ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення певних дій. КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.

Тому при вирішенні клопотання суд не враховує доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень в контексті вирішення питання про наявність ризиків та можливості застосування відповідного запобіжного заходу, і вважає, що вони продовжують існувати а обвинувачений, перебуваючи поза місцем тримання під вартою матиме реальну можливість переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, так як запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який просила застосувати сторона захисту, хоча і полягає в обмеженні вільного пересування особи в межах певного житла, однак не виключає можливості спілкування з використанням різних засобів телекомунікації.

Тому суд не може взяти до уваги доводи захисника в тій частині, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду справи зможе забезпечити домашній арешт, вмотивовані тим, що обвинувачений має незадовільний стан здоров`я і потребує лікування, поскільки ці доводи не спростовують існування вище наведених обставин, покладених прокурором в обґрунтування свого клопотання, а в судове засідання не було надано доказів того, що застосування будьякого іншого, більш м`якого запобіжного заходу крім тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, з урахуванням положень абзацу 8 ч. 4 ст.183 КПК України за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення та встановлених ризиків, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м`яких запобіжних заходів, та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків продовжити ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 331, 371-372, 376 КПК України;

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурорапро продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Мазаново, Амурської області рф, громадянину України, не одруженому, зареєстрованому по АДРЕСА_1 , фактично проживаючому по АДРЕСА_2 продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» до 24 год. 11 вересня 2026 року без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_8

Судді: ОСОБА_9

ОСОБА_10