Ухвала суду № 138196999, 14.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8398/26

Провадження № 1-кс/592/3701/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , по матеріалам досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024170040001369 від 04.10.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щорс, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

у с т а н о в и в:

До слідчого судді із клопотанням звернувся слідчий, за погодженням із прокурором, яке мотивує тим, що 24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

На підставі ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадянина України ОСОБА_4 08.08.2022 призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №381-РС від 11.03.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду водія 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою з 11.03.2024.

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Однак, солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 12.06.2024 о 19 годині 00 хвилин, діючи в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, за відсутності поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.

12.11.2024 об 09 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 добровільно з`явився до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві та заявив про себе як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, тим самим припинив вчинення кримінального правопорушення.

Так, солдат ОСОБА_4 внаслідок самовільно залишення місця служби в н.п. Дубовичі, Конотопського району, Сумської області, обов`язки військової служби з 19 години 00 хвили 12.06.2024 по 09 годину 00 хвилин 12.11.2024 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

В рамках кримінального провадження 12.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в приміщенні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Разом з цим, ОСОБА_4 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, та роз`яснено обов`язок прибувати до слідчого за першим викликом.

Після чого ОСОБА_4 допитано в якості підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні. Під час допиту ОСОБА_4 надав покази щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, які узгоджуються з врученою останньому підозрою. Вину визнав в повному обсязі, та зобов`язався з`являтися до слідчого/прокурора за першим викликом та виявив бажання проходити військову службу у подальшому.

Стосовно ОСОБА_4 складено клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності в порядку ст. 401 КК України та ОСОБА_4 направлено для проходження подальшої військової служби у військову частину НОМЕР_3 .

Відповідно до інформації з військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 та убув у невідомому напрямку, місця його перебування не відоме.

В подальшому, повторно здійснювались виклики за мобільним номером телефону ОСОБА_4 ,який останній самостійно надав для зв`язку, на дзвінки ОСОБА_4 не відповідає.

У зв`язку із систематичним нез`явленням до судових засідань клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності повернуто судом.

За результатами викликів забезпечити явку ОСОБА_4 , до органу досудового розслідування не представилося можливим. Про реальне місце свого проживання ОСОБА_4 слідчого, прокурора та командування військової частини НОМЕР_1 , 7017, не повідомляє.

Беручи до уваги те, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав подане слідчим клопотання, пояснення підозрюваного, який зазначає, що має бажання продовжувати проходити військову службу, однак згоди командира військової частини ще не отримав, просить не тримати його під вартою, він має родину, захисника, який просить визначити ОСОБА_4 розмір застави, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. (п. 5 ч.2 цієї статті).

12.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.5 ст.407 КК України в приміщенні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Разом з цим, ОСОБА_4 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, та роз`яснено обов`язок прибувати до слідчого за першим викликом. (а.с.31-35)

Однак він ухилявся від явки до слідчого та суду для розгляду клопотання про його звільнення на підставі ч.5 ст.401 КК, про що і не заперечував, його оголошено було у розшук, а 19.05.2026 року слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 13.07.2026 року на виконання даної ухвали слідчого судді ОСОБА_4 буі затриманий та доставлений до суду 14.07.2026. про що складений відповідний протокол.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Джон Мюррей проти Сполученого королівства, «Фокс, Кемпбел Харлей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, скоїла злочин.

В матеріалах кримінального провадження містяться факти та інформація щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину за ч.5 ст.407 КК України, враховуючи письмові документи службового розслідування з військової частини, показання свідків, тощо. (а.с. 15-50)

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тривалий період його самовільної відсутності у військовій частині з 12.06.2024року, хоча він мав реальну можливість повідомити компетентні органи про своє місце перебування та повернутися до цієї або іншої військової частини і те, що самовільно залишив військову службу, прослуживши невеликий термін.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 є продовжуваним, у разі перебування на волі він матиме можливість повторно ухилятися від слідства та суду, крім цього може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також будучи військовослужбовцем військової служби може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також, слідчим суддею враховано обставини, встановлені ст.178 КПК України та проаналізовано особу та репутацію підозрюваного, який ніде не працює, має родину, постійне місце проживання у іншій області, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), стабільного доходу та заощаджень на внесення застави немає.

Тому суд приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою сприятиме запобіганню зазначеним вище ризикам, які вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та відповідатиме вимогам діючого Кримінального процесуального закону.

Відповідно абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи положення цієї частини статті, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки за встановлених під час судового розгляду обставин звільнення підозрюваного під заставу не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також не зможе запобігти встановленим ризикам, враховуючи, що тривалий час ОСОБА_4 був у розшуку.

Керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 183-184, 193, 194,197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.09.2026 включно, без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 13.07.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_3 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та слідчому.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_7