Постанова № 138196739, 14.07.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1463/26

Провадження № 3/507/414/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року селище Любашівка

Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дюдюн Олександр Вікторович розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Подільського РУП ГУГП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, жительку АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , дата видачі 03.08.2017 року, орган видачі 4823, РНОКПП: НОМЕР_2 , -

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 05.06.2026 року, близько 19:00 години, перебуваючи за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 , не виконала свої батьківські обов`язки щодо створення належних умов для виховання та догляду за своєю малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого остання вчинила хуліганські дії, а саме кинула камінням у малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Своїми діями скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 , 14.07.2026 року у судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справ повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою у протоколі та її підписами. Згідно заяви просила справу розглядати у її відсутність та вину свою визнала.

У відповідності до положень ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, у судовому засіданні не є обов`язковою, а тому суддею визнано можливим проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, полягає у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки з виховання виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей, а також відсутності контролю за дозвіллям.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція зазначеної норми закону є банкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Так, відповідно до положень ст. 12 ч. 1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 179324 від 02.07.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення;

- рапортом пом. чергового ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - Мочуляк О.Ю.;

- письмовим поясненням ОСОБА_4 ;

- письмовим поясненням малолітньої ОСОБА_2 ;

- письмовим поясненням та заявою ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП України передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема, що об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, суб`єктивну сторону, яка виявилась у формі прямого умислу; особу порушника те, що протягом року вона не притягувалася до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 КУпАП; ступінь її вини та майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

За таких обставин, з метою досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень, на ОСОБА_1 , необхідно накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч.1 ст. 184, ст. 251, ст. 283 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення, у виді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави, за реквізитами: ГУК в Одеській області/смт. Любашівка/22030101, код ЄРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313151206000015624, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Суддя: О.В. Дюдюн