Рішення № 138196235, 08.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

08.07.2026

Справа № 494/43/26

Провадження № 2/494/229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

представника позивача - Ковтун К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №494/43/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права приватної власності на землю та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права приватної власності на землю та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Суд також вважає заначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, постійними повітряними тривогами на території Одеської області, а також те, що у липні 2026 року суддя Панчишин А.Ю. перебуватиме у відпустці та усі справи у цей період надходять лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази по справі.

22.04.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року витребувано докази по справі.

Як убачається з позовної заяви, позивач просить суд: визнати за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 5,88 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, на підставі рішення 14 сесії ХХІІІ скликання Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 лютого 2001 року №86 та державного акта на право приватної власності на землю серії РІ №460585 від 27 березня 2001 року; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на зазначену земельну ділянку площею 5,88 га в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який, прийняв, але не оформив спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У своїй позовній заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , на день її смерті разом з нею за однією адресою проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , після його смерті залишилась спадщина, а саме: земельна ділянка, яку успадкувала онука померлого ОСОБА_1 . Проте після смерті ОСОБА_2 також залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 5.88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області. Щодо вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 не склала заповіт, отже фактично після її смерті спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 . Отже, позивач прийняла спадщину після смерті дідуся ОСОБА_3 . Наразі залишилась спадщина після смерті бабусі, яку фактично прийняв ОСОБА_3 , але не оформив спадкові права. При ознайомленні з документами на спадкове майно ОСОБА_2 , виявлено, що Державний акт виданий після смерті бабусі, тому нотаріально оформити спадщину не є можливим. Рішення Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області про передачу в натурі земельних часток (паїв) громадянам із земель колективної власності, в тому числі ОСОБА_2 видане 14.02.2001 року, тобто до дня її смерті, однак Державний акт на земельну ділянку виданий 27.03.2001 року, тобто після смерті останньої, таким чином оригінал державного акту власниці не видано. Отже ОСОБА_2 мала право на земельну частку та на її ім`я виготовлено Державний акт. У зв`язку з вищевикладеним позивач просить визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 5.88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, також визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , який прийняв, але не оформив спадщину після своєї дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за законом.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.

В судовому засіданні 08.07.2024 року представник позивача на позовних вимогах наполягала, просила задовольнити їх у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, однак 28.05.2026 року на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.100).

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази, вивчивши спадкову справу, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд звертає увагу, що відсутність заперечень з боку відповідача проти позовної заяви, не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, належність обраного способу захисту, відповідність заявлених вимог нормам матеріального права, а також достатність, допустимість і належність поданих доказів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторону, яка посилається на відповідні обставини. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 7680, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2010 року помер ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.02.2001 року померла ОСОБА_2 (а.с.12).

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження від ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4 (а.с.14).

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09.08.1975 року народилась ОСОБА_6 (а.с.16).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 29.08.1992 року після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.17).

Довідкою виданою Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області підтверджується, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент її смерті за вказаною адресою був зареєстрований її чоловік ОСОБА_3 (а.с.18).

Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.09.2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , спадщина на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки площею 5.8800 га, що розташована на території Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області (а.с.29).

Рішенням №86 Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.02.2001 року вирішено передати в натурі земельні частки у приватну власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності колишнього КСП «День урожаю» (а.с.24).

Згідно архівної довідки виданої 15.12.2025 року архівним відділом Березівської районної державної адміністрації вбачається, що в списку громадян на отримання сертифікатів на земельну частку (пай) членів колективного сільськогосподарського підприємства «День урожая» с. Чижове Березівського району Одеської області є прізвище ОСОБА_2 за №92 (а.с.23).

З листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.2025 року вбачається, що відповідно до наявних у Відділі книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 31.12.2012 року зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №460585 за №270 від 27.03.2001 року ОСОБА_2 на земельну ділянку розташовану на території Заводівської сільської ради Березівського району, але не видавався, два примірники зберігаються у Відділі (а.с.26).

Водночас, судом також встановлено, що позивач просить визнати за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку площею 5,88 га.,призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території колишньої Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області, на підставі рішення 14 сесії ХХІІІ скликання Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 лютого 2001 року №86 та державного акта на право приватної власності на землю серії РІ №460585 від 27 березня 2001 року. Дана вимога є першою і самостійною позовною вимогою.

Відповідно до статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Отже, після смерті особа не може набути нові цивільні права, бути носієм процесуальних прав та обов`язків, а також не може бути особою, за якою судовим рішенням визнається право власності.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Разом із тим, державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №460585 оформлений 27 березня 2001 року, тобто після смерті особи, на ім`я якої його виготовлено.

Право, яке належало спадкодавцю на момент смерті, може перейти до спадкоємців у порядку спадкування. Однак судовий захист у такому випадку має бути спрямований на захист права спадкоємця, а не на визнання права власності за померлою особою.

Суд не має правових підстав визнавати право власності за особою, яка померла.

З цих підстав, перша позовна вимога про визнання за ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , права власності на земельну ділянку площею 5,88 га не може бути задоволена.

Друга вимога позивача є похідною від першої, оскільки побудована на необхідності попереднього визнання права власності за ОСОБА_2 , яка померла до виготовлення державного акта. Оскільки перша вимога не може бути задоволена через неналежний спосіб захисту, відсутні підстави для задоволення і похідної вимоги про визнання права власності за позивачем.

Надані позивачем докази підтверджують окремі обставини: факт смерті ОСОБА_2 ; факт смерті ОСОБА_3 ; родинні зв`язки; наявність документів, пов`язаних із земельною часткою; звернення до відповідних органів.

Разом із тим, ці докази у сукупності не усувають того, що перша позовна вимога сформульована щодо померлої особи, яка залишена без задоволення, а друга похідна вимога побудована на необхідності задоволення саме першої вимоги.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довела наявності правових підстав для задоволення позову саме у заявлений спосіб.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4,11-13,19,23,27,81,128,133,141,263-265,352,354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права приватної власності на землю та визнання права власності в порядку спадкування на спадкове майно залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Раухівська селищна рада Березівського району Одеської області (адреса: вул. Євгена кравця, 21, с-ще Раухівка Березівського району Одеської області).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.07.2026 року.

Суддя І.А. Римар